kerbasi: (Default)
За два роки на ФБ понаписував туди чимало такого, що ще може знадобитися. Поки що переноситиму сюди в сирому вигляді. Ось компіляція з двох дописів на тему громадських рухів та Громадського телебачення. Споводував тодішній скандал навколо привласнення Скрипіним доменного ім'я Громадського. А в цілому проблема лишається на місці: як антикорупціонери набувають статків, походження яких не можуть пояснити, так і низові громадські активісті, які звісно ж за чесність та прозорість, всіляко мінімізують податки.
-------
19.01.2016 Є одна велика проблема в українських громадських організаціях, яка випливає при написанні грантових заявок. Проблема, через яку вони зрештою фінансування не отримують, натомість, отримує один і той самий пул організацій, які від безгрошів'я не страждають. Українські ГО в більшості не мають геть нічого. Оргтехніка, автотранспорт - на приватних особах-засновниках, приміщення - на дружній фірмі. Доменне ім'я... (Ги-ги-ги)! Навіть грошей не мають, бо всі пожертвування збираються на приватні картки. Персоналу також немає і зарплати також. Практично нічого немає, крім реєстраційних папірців номінального голови та бухгалтера, що подає нульові або майже нульові форми. І ось з цією кустарщиною слід зав'язувати. Коли держава ледве існувала, все на себе взяла громадськість, так можна було працювати. Потрібно було, бо не було часу. А тепер так не можна. Бо не можна вимагати прозорості та чесності від держави, сплати податків від бізнесу, а самім мутити дуже каламутні схеми, які ні на перший погляд, ні на другий, ні на третій ніяк не відрізняються від нелегальних оборудок напівкримінального бізнесу.
--------
20.01.2016 "Громадське" це просто прекрасний кейз для тренінгів з різних сфер менеджменту та управління. Почитайте допис Мустафи Наєма. Там прекрасний фрагмент: "Де-факто домен так належить ГО. Ми маємо взаємопов'язані репутаційні ризики і якщо я збожеволію і вирішу щось зробити, я нанесу шкоду своїй репутації в першу чергу. Чи я зацікавлений у тотальній декапіталізації свого імені? Ні». Это фрагмент переписки с Ромой в октябре 2013 года, ровно за месяц до начала вещания". Просто взірцевий текст якщо не шахрая та рейдера, то потенційного узурпатора.

А ще прекрасний допис Станко. Ось фрагмент зі скороченнями: "Ми не тусовка за інтересами, де просто класно варити борщ на кухні, хоча це було і борщ був смачним... І прикольно було тусуватись, але ми створювали Громадське не для тусовки.
це не про сім'ю, де може хтось зробив щось і не так, або взагалі нічого не робить, але ж це син, брат, дядько, хай буде - це ж сім'я
Це не про дружбу в першу чергу, це про те, аби тут були люди в гостях, які може нам і не подобаються особисто, але їхня думка теж має бути почута".

Насправді вони всі, як типові українські підприємливі люди, тусовкою створили справу, куди ходили дружити, та керувати якою пробували по-сімейному. Фінал - передбачуваний. З цього випадку слід вивчити принаймні два уроки:

1. Слід позбавлятися шкідливої ілюзії, що серйозну, структурно складну справу можна створювати різними безієрархічними засобами, з швидкою ротацією керівників, без належної формалізації відносин та прав. Ні, дорогенькі, тільки побудова організації на принципах сучасного управління. І робитися це має руками відповідних професіоналів.Тільки так.

2. Слід подолати боязнь бізнес-структур та не підмінювати їх громадськими організаціями. Медійна сфера може бути прибутковим бізнесом, тому не слід втискати її у прокрустове ложе безприбуткової організації. Грантову підтримку можна залучати на окремі проекти журналістів. До того ж існують програми підтримки саме медійної сфери, які дають допомогу й прибутковим формам організації. Так, при таких формах дотацій бізнесу можуть виникати податкові забов'язання. Але хто гучніше за всіх закликає чесно платити податки, га? Так, буде чимало паперової та іншої адміністративної роботи. І що, чому б не створити кілька робочих місць для грамотних людей з соціально незахищених категорій: інвалідів, домогосподарок, що повертаються до ринку праці, тощо? Якщо гроші знаходяться на студію, мовлення, зарплати, тусовки, то на це також можна знайти або заощадити. Ось з цього можна й почати створювати приклад соціально відповідальної справи в медійній сфері.
kerbasi: (ναυτής)
11. Реєтрувати громадський рух чи ні?
Якщо це ініціатива не на один день і не на одну малу справу, то відповідь однозначна - реєструватися. Причин для цього чимало, назвемо найважливіші.

1. Такі речі, як регулярний збір грошей з людей для багаторазових дій є просто незаконним. Без реєстрації є високий ризик познайомитися не тільки з податковими органами, але й цілком ймовірно маскі-шоу по місцю ваших зборів або деінде.

2. На практиці доведеться стикатися з ситуаціями, коли готівку від вас просто не будуть приймати. А також не будуть давати. Використання приватних поточних рахунків не в усіх випадках прийнятне, а головне - дивись пункт 1. Тут ще й персональна відповідальність власника рахунку про себе нагадує.

3. Для зв'язків з іншими організаціями, державними органами, бізнесами, осітніми, консультаційними та іншими установами, в тому числі й закордонними обов'язково знадобиться офіційна юридична адреса. В багатьох випадках з підтвердженням від реєстраційного органу.

12. Жахи бюрократії, коли йдеться про громадські організації дуже перебільшені. Реєстраційна процедура нескладна. Та й виконується лише один раз. Бухгалтерський та податковий облік неприбуткової організації простий настільки, що бухгалтер знадобиться на кілька годин на місяць.

Жахи великих витрат на штат також перебільшені. В обов'язковому порядку організація мусить мати керівника з правом першого підпису. Можна обійтися без другого підпису на підставі того, що в штаті не має людей з відповідними повноваженнями. Бухгалтер з погодинною оплатою та присутністю кілька годин на місяць таким не є. Збір "первички" для бухгалтера сам керівник і може вести. Крім цього, обов'язок керівника - підписувати звітність. Це кількахвилинні формальності. Хто вважає, що це важке завдання і потребує великих витрат, хай краще знайде для себе іншу тему для дикусій, ніж громадянське суспільство.


І як би там не було варто пам'ятати: великі справи не робляться кустарно.

---------------

Для тих, хто полюбляє суперечки заради суперечки:
Я свого часу зареєстрував громадську організацію (технічно: підготував документи і пройшовся по установах), був членом правління ще в двох. Дещо дотичний до безприбуткових організацій і тепер. По роботі кілька років працював сам, один, з бухгалтером на аутсорсінгу. Мені ніхто не розповість казок про те, як все складно, неможливо, жахливо і т.д. в цій сфері в Україні. Проблеми є, але не в цій сфері. Новоутворений громадський рух хай до них ще доросте.
kerbasi: (ναυτής)
10. Лідер, керівник, талісман. У цьому питанні найбільше плутанини.

Лідер це постать, яка через вплив на людей мобілізує їхню (людей) допомогу та підтримку для виконання спільного завдання. Лідер обов'язково має вплив, при чому цей вплив далеко не завжди підсилений формальними ієрархіями та прописаний у процедурах. Неформальний лідер - дуже розповсюджене явище. Біда в організаціі, коли в її нетрях завівся неформальний лідер, який мобілізує людей на досягнення спільної мети, а ця мета і мета існування організації - різні концепції.
Лідер втілює функцію лідерства.

Керівник виконує функцію керівництва. Керівник організовує виконання всіх функцій, необхідних для діяльності організації, він відповідає за залучення та розподілення ресурсів. Керівник координує зусилля людей для досягнення поставлених завдань. Він має на це повноваження. Лідерство в ідеалі є частиною менеджменту, але це тільки в ідеалі. Лідер і менеджер в одній особі часто проголошуються (особливо, коли йдеться про вищих керівників великих структур), але на практиці це скоріш виняток, ніж правило, а слово "лідер" використовується метафорично.

Талісман (персонаж-талісман, маскот). Це фігура для презентації організації. Фонд Сахарова, Інститут Горшеніна... Функція талісману - зі сфери піару та брендінгу.

Три названих функції інколи бувають всі три в одному. Класичний приклад - Блок Юлії Тимошенко до її посадки. Тимошенко - однозначний лідер, безпосередній керівник і яскравий талісман. За дизайном, можливо, також і партія Удар, але там не все ясно, чи Кличко дійсно впливає на людей, як лідер, і чи він насправді керує партією. На самому початку приватних та суспільних ініціатив в колишньому СРСР та Україні часто три в одному траплялися і у бузнесі, і у громадській діяльності, але поступово це явище зникло. В нас небагато безперечних живих авторитетів, здатних надихати та вести за собою, а також і виконувати операційне керівництво.

Коли прихильники безлідерних та багатолідерних рухів пояснюють свою позицію, вони часто розходяться між собою у розумінні, без кого або багато з ким, вони хочуть побудувати рух. Безталісманний? Безлідерний? Безкерівниковий? Без всіх трьох? В різних комбінаціях відсутнього одного? Можна поміркувати про можливі моделі, але це дуже велика тема. 
kerbasi: (ναυτής)
7. Спонсорство. Спонсорство може стати тим чинником, що розділяє. Персона спонсора може відлякати частину потенційних або реальних учасників. Як і з усіма іншими чинниками, що можуть розділяти людей, потрібна часна відкритисть без спроб приховати реальний стан речей. Приховати все одно не вдасться, а втрати будуть навіть більшими, бо приховування спонсорів може розлютити просто як факт приховування, а не через персону спонсора.

8. Керівництво. Розповсюджені ідеї про рухи без керівництва не можуть слугувати єдиним вірним шаблоном побудови громадського руху. Ба більше, якщо йдеться не про миттєві флешмоби, тимчасові креативні та символічні акції, без керівництва та чіткої структури не обійтися. Взагалі, людських спільнот без лідера не буває. Питання лише у тому, формальний лідер чи неформальний, або обидва в одній персоні чи це різні персони. Показові приклади окремих ініціатив на Майдані, мовляв, нам не потрібні ніякі керівники, ми просто збираємося і все вирішуємо колективно. Оскільки є особа, яка проголошує порядок денний, видає та забирає мегафон, виставляє скриньку для ідей та скриньку для грошових внесків, перевіряє їх вміст, рахує гроші і витрачає, звітує - це вже є органи керівництва, незалежно від того, називаєте ви їх такими чи ні. В інтересах учасників мати чітко прописані органи управління з окресленими повноваженнями, ніж малозрозумілий міжсобойчик кількох найбільш активних осіб.

9. Постійний штат чи волонтери? Відповідь: і те, й друге. Звісно, є варіанти, які залежать від роду діяльності. Якщо у вас правозахисний або екологічний рух, громада чекає на ваше втручання саме тут і зараз, де відбувається неподобство, а не тоді, коли ваш волонтер виконає всі завдання на основній роботі. Керівництво не буде ефективним, якщо ніхто з керівників не має можливості присвячувати поточним справам, бюрократії, внутрішній звітності, плануванню дій, підготовці зборів достатньо часу. Хто вважає, що це можна робити між іншими справами, на колінах, дуже сильно помиляється, мабуть, через брак власного робочого досвіду.
kerbasi: (ναυτής)
Інші пости на тему будуть під тегом "громрух".
http://kerbasi.livejournal.com/tag/громрухи

4.Практично всі ініціативи знизу мають таку спільну рису: ініціатори збирають людей, часто випадкових, через інтернет або об'яви на стінах, а на зборах пропонується створити ініціативну групу. "Ні" - цьому. Ні і ще раз ні! Саме ініціатори і мусять бути ініціативною групою. До громади слід виходити вже зі сформованим кістяком організації!

5. Практично всі ініціативи знизу мають ще одну спільну рису: ініціатори виставляють скриньку (реальну або віртуальну) - і закликають кидати туди пропозиції. І цьому однозначне - ні! Виходячи на публіку з громадським рухом вже слід мати ідеї, що і як робити. А люди, які захочуть долучитися до руху, потребують певного часу на розігрів, на просякнення ідеями руху, його культурою, і тільки після цього в них виникатимуть ідеї на подальші кроки. Пам'ятаєте моя часто повторювану тезу про синдром другого кроку? Тобто українських ініціатив ніколи не вистачає на другий крок? Ось і відповідь чому: замість продуманої ініціативною групою однодумців, компетентних у сфері, до якої вони планують докласти зусиль, програми- купа сирих пропозицій від випадкових людей.

6. Фінансування. Наївно вважати, що серйозних результатів можна досягти без витрат. Також наївно вважати, що вистачить періодичних вкидань купюр на зборах, коли головуючий кричить: "Так що ми бідні люди? Ми не допоможемо самі собі? Нам що, шкода на велику Ціль"? - перший пішов, вкидаючи якусь кольорову купюру, другий, третій... Всі потягнулися за гаманцями... Гарантую, що надовго такого не вистачить. Як і менш агресивних способів зі скриньками, сльозогінними постерами, адреноліновими гаслами і т.д. Слід шукати джерела. В крайньому випадку долучитися зі своїм проектом в якості "субпідрядника" до якогось більшого руху чи фонду. З фандрейзінгу існують тренінги, тому вчіться, кому це потрібно.
kerbasi: (ναυτής)
Почну викладати свої думки стосовно громадських рухів (ГР). Під ГР я розумію об'єднання людей безвідносно до юридичної форми організації. ГР може стати офіційно зареєстрованою громадською організацією або неформальним клубом - це на початковому етапі не важливо.

Я також впроваджую для себе обмеження: я не розглядаю ГР, в яких питома вага інтернетної діяльності вища за діяльність у полі. Я розглядаю ГР, для цілей яких соцмережі, сайти, форуми є інформаційним засобом, а не полем прикладання головних зусиль.

1. Як в системному аналізі перше питання слід ставити: а чи є проблема? Це щоб не витрачати марно зусилля на стрільбу з зенітного комплексу по осінньому листю, що злітає з дерев. Як на мене, таке питання, як гучність звуку на сцені у власному центрі протесту, коли там вже місяць знаходяться дорослі люди, загартовані, з досвідом блокування-пікетування, неприязного спілкування з силовиками, найманцями та просто пияками, взагалі, ніякого громадського руху не потребує. Це глупство. Або якась прихована програма за цим.

2. Для мене аксиоматично, що політичного руху без політиків бути не може. Політичних цілей не можливо досягти без політичної діяльності, а відповідно без політиків. Взагалі, політичний ГР має сенс тільки в двох випадках:

а) як громадське крило політичної партії, яке може використовуватися як кадровий інкубатор або для дій та заяв, які партія з метою стати парламентською або вже парламентська хоче, щоб були зроблені, але при тому, щоб була можливість дистанціюватися.

б) як перед-партія, тобто стадія створення партії, коли вже кадровий центр, програма та інші основні речі вже наявні, але ще не все відповідає вимогам закону для реєстрації, наприклад, бракує обласних осередків.

Взагалі, слід враховувати, що політика це найбільш ефективний чинник роз'єднання, а не об'єднання. Дивись наступний пункт.

3. Для створення ГР дуже важливо розуміти, що людей роз'єднує. Серед найбільш розповсюджених питань такі:

а) політика,
б) релігія,
в) мова,
г) національне питання,
д) міжкультурні бар'єри в широкому сенсі,
е) питання особистого смаку...

Можна продовжувати перелік, літер кількох абеток може не вистачити.

Особливо гостро проблема роз'єднання встає там, де люди, часто в одній голові, мають конфліктуючі ідентичності. Надмірна агресивність в деяких випадках, як україномовний селянин-українофоб, єврей - російський імперець, доволі розповсюджене явище. Щоб ГР не перетворився замість об'єднання на джерело громадянського конфлікту його цілі повинні бути чітко окресленими, а якщо вони передбачають роботу у сфері названих і неназваних роз'єднувальних чинників, то ці чинники мусять бути чітко названі, а ніяк не приховані. Може статися, що навпаки - програма ГР має надмірні фільтри.

Серед прикладів можна назвати ВО "Свобода" (це партія, але приклад корисний і для ГР), яка на початковому етапі існування проголошувала себе партією тільки християн. При цьому забули, що серед націонал-радикалів, яких ВОС прагнула залучити, чимало рідновірів та рунвірів, а серед міського середнього класу чимало атеїстів, агностиків, невизначених та взагалі будь-кого. Згодом від цього обмеження відмовилися.

Протилежний приклад, приклад того, як брак чіткості заважав, це практично всі українські націонал-демократичні проекти та проекти мовно-культурного відродження, які пртонули у супечках, чи можна бути українцем, якщо ти не відчуваєш пієтету до сила, чи можна подавати руку Толстоухову, якщо він є "смотрящім" за інститутом філософії та якимсь напівофіційним товариством укрмови і т.д.

Підсумую: роз'єднувальних чинників не можливо уникнути, якщо сфера діяльності власне в їхніх сферах. Навіть якщо вони не є головною метою діяльності, слід враховувати, що в нашому розпорошеному суспільстві навіть сам факт вибора мови, релігії, одягу і т.д. вже сам собою може сприйматися як політична декларація. Це означає, що роз'єднувальні чинники мусять бути не приховуватися, ачітко формулюватися, а зайві, не критичні для цілей ГР чинники просто усунуті та навіть табуйовані.

Практично: якщо ви збираєтеся займатися правозахистом від свавілля правоохоронної системи, ви повинні визначитися, чи захищатимете ви, крім пересічних громадян, ще й постраждалих противників режиму, а головне - його прихильників та вчорашніх правоохоронцев та чиновників, яким раптом підкинули "хабар" у шухлядку, бо хтось більше заплатив за посаду.

Для першої порції роздумів достатньо.

August 2017

S M T W T F S
  12345
67 8 9 101112
13 14 1516 17 18 19
2021 2223242526
2728293031  

Потоки

RSS Atom

Популярні теги

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Thursday, 24 August 2017 04:46 am
Powered by Dreamwidth Studios