kerbasi: (Default)
Продовжую стару тему спогадів з навігації 1991 року річками Східного Сибіру.
Список попередніх записів та місце цього запису в загальній хронології - тут.

Надвечір дістались Осетрова. Осетрово – це річковий порт. Кажуть, що це найбільший річковий порт СРСР. Порт розташований біля залізничної станції під назвою Лена. І ця станція стоїть не просто на якомусь тупику, а на славетній Байкало-амурській магістралі, про котру в СРСР складалися пісні, знімали фільми, митці писали картини і робили скульптурні композиції. І станція, і порт розмістилися у місті під назвою Усть-Кут. Отже, виходить, що в одного й того ж самого населеного пункту три назви: на річкових-мосрьких мапах – Осетрово, на мапі залізничної мережі Росії – Лена, а на географічній мапі – Усть-Кут.

Капітан казав, що нам пощастило потрапити у відносне затишшя: вже завтра нас поставлять “під стінку”, тобто під завантаження. Далеко не завжди так щастить. Буває, що й тиждень можна на рейді пробовтатись. Якщо так, то завтра в мене перша вантажна вахта. Розповіді другого помічника мене не надихали.

-         Ваше завдання – рахувати не тільки “віри”, але й з чого вони складаються. Віра – це те, що бере кран за один підйом, - казав за вечерею в кают-кампанії “другий”. – ось вантажать, наприклад, цукор чи гречку, а ви рахуйте, скільки там може бути мішків, і пишіть до зошиту на 1-2 менше. Тальмани, звісно, коли будемо по накладних звіряти, не погодяться, але нам потрібні підстави на них тиснути. А інтерес в нас простий: на плавмагах хавчику не достатньо дають, крупи ледве півкіло на особу на 10 діб. Ось що собі доберемо, тим і харчуватимемось.

 

Читати далі )
kerbasi: (Default)

Двадцять років тому я вирушив у далеку подорож до Сибіру. Тоді, у 1991-му цей день випав на середу. Позаду була дострокова сесія. Попереду – повна навігація по сибірських річках, від сходження льоду, що приблизно й сталася того року у середині травня,  і аж до його появи восени.

Для себе я цю пригоду називав «останнім випробуванням». Назва неточна, але мені зрозуміла. Випробування на мене накидав зовнішній світ, котрий нав’язував мені обов’язки. На той час я вже відпрацював чимало суботників та різних поїздок до колгоспу, виробничих практик. На той час я вже відслужив у війську. Навігація була замінником останньої практики у нашому інституті. Звісно, від її сибірської форми можна було легко відкосити та влаштуватися десь на заводі поблизу від дому. Я на це не пішов, мені хотілося до Сибіру, до реальної роботи, а не переноски круглого та перекочування квадратного десь на місцевому підприємстві. Мене притягувала Північ. Втім, ця поїздка була не добровільною, хоча й бажаною. За моїми тодішніми поглядами це мала бути остання недобровільна пригода, коли Хтось великий, владний вигадав мені обов’язок і послав кудись подалі у буквальному сенсі цих слів, помістив у колектив людей чужого мені менталітету, іншого культурного рівня,неприйнятних для мене цінностей . Далі, вже у більш дорослому житті, якщо не шукати собі пригод аж до вязничного порогу, то людина сама обирає собі коло людей, з ким жити, спілкуватися, співпрацювати.

Через мій молодий вік я ще не розумів, що далі великий Хтось забажає від мене вже не фізичних переміщень у просторі та випробувань міцності м’язів та характеру , а витягуватиме з мене банальні гроші у вигляді податків та поборів, Він створюватиме навколо мене такі обставини, що я сам готовий буду поїхати світ за очі та змушений буду посміхатися тим, кому б за власним вибором руки не потиснув.. Але це все почнеться вже на наступних етапах життя. А моя тодішня поїздка до Сибіру стала останньою крапкою попередніх життєвих періодів. Крапкою яскравою і тріумфальною. Виявилося, що мої життєві навички цілком і повністю відповідали тодішнім обставинам, в мене все виходило, як треба, до мене прислухалися, зі мною рахувалися, а для когось я навіть був захисником і наставником.

Дещо я вже описав у ЖЖ. Нижче кілька записів у хронологічному порядку. Мабуть, зберуся це дописати, довести до ума.

Прибуття
http://kerbasi.livejournal.com/44330.html

Синьки, схеми, проект «Лена»
http://kerbasi.livejournal.com/46590.html

Лампи і лампочки
http://kerbasi.livejournal.com/51046.html

Перший рейс
http://kerbasi.livejournal.com/63719.

Осетрово, вибори, юнґа
http://kerbasi.livejournal.com/99781.html   (New!)

19-те серпня 1991-го
http://kerbasi.livejournal.com/16631.html

Часом гороскопи кажуть правду
http://kerbasi.livejournal.com/33907.html

Нічне протистояння
http://kerbasi.livejournal.com/36451.html

Далекий зв'язок
http://kerbasi.livejournal.com/38559.html

 


kerbasi: (Default)

Після перерви відновлюю занотовувати мої спогади з навігації по річках Сибіру 1991-го року. Попередні записи під тегом "моя сибіріада", переважно не у хронологічному порядку.

+++
Ось нарешті і почалося! Вахтові мотористи відшвартували судно, і воно почало повільно відпливати від берега. Запрацювали дизелі, і одразу повітря наповнилося ароматами диму. Ви не звертали уваги, як пахне дим від дизельного пального? Бензиновий дим – їдкий, хімічний, нібито горять парфуми. А дим від дизельного пального нагадує тепло-солодкий запах природного вогнища. Дизельне пальне, особливо в його морському варіанті, виробляють з найнижчих фракцій нафти. Спалювати дизельне пальне – це майже як спалювати дрова чи вугілля. (Хай пробачать мені нафтовики та нафтохіміки таке вульгарне порівняння). Звісно, сучасне пальне містить безліч хімічних домішок, котрі спотворюють природний аромат з димових труб, але тоді, в останній рік СРСР, у рік, коли з вільного продажу зникало геть усе, у рік, коли навіть Москва потребувала гуманітарної допомоги, доставленої літаками збройних сил Німеччини, навряд чи виробники палив бавилися з покращенням його властивостей за допомогою хімії. 

Кілька хвилин – і ми вже вийшли з затоки і влилися у річище великої сибірської ріки. Я стояв на кормі і дивився на турбулентні потоки, що йшли він гвинтів. Шалені буруни під кормою, вири зустрічних потоків, зграйки водовертей - і раптом ця мішанина хаотичних водних струменів розходиться доріжкою, розсуваючи хвилі, поки не зіллється з ними десь біля берегів далеко позаду судна.

Читати далі )




kerbasi: (Default)

Щось там підслухав на вулиці, що Паханату Хохолстан призначено намісника... Ну і хрін з ним! У мене четвер - день спогадів. Подумаю про цю подію, коли вона спогадами стане...

Продовжую свою "сибіріаду", опис навігації по річках Сибіру 1991 р. Попередні дописи під теґом "моя сибіріада".

Читати далі )


kerbasi: (Default)
Продовження, попередні записи під відповідними тегами. Навігація по річках Сибіру 1991 р.

Читати далі )


kerbasi: (Default)
Продовження спогадів про мандри Сибіром. Попередні дописи під відповідним теґом.

Дивне судно з водометним двигуном, схоже на занурений по самі вікна у коричневі води сибірської ріки трамвай, доставило нас до селища. Десь тут має бути розташована ремонтно-експлуатаційна база флоту – місце нашого призначення. Селище виглядало типово, як будь-яке інше селище на схід від Уралу: дерев’яні будинки, дощатий настил замість тротуарів, колії замість доріг, клаптики асфальту перед деякими будівлями, деінде замість настилу – просто посипані галькою узбіччя, а часом - багнюка та широченні калюжі. Сучасності краєвиду додавала лише низенька телевежа на найвищому пагорбі.
Читати далі )


kerbasi: (ναυτής)
Існує історична несправедливість у тому, що деякі події пам"ятають сторіччями, святкують, а деякі - знакові, ключові, які вплинули на хід історії - забувають чи навіть навмисно хочуть забути. Сьогодні дата такої події. Вісімнадцятиріччя путчу у СРСР. Зараз ніхто не хоче згадувати, що насправді путчисти готувались не тільки до п"яної прес-конференції, але й до снрйозних репресій. Наприклад, кілька моїх приятелів були у травні викликані до військоматів, де отримали повістку до внутрішніх військ (лейтенантами - вони були після військових кафедр) і це при тому, що вони мали морські спеціальності. У віськкоматі їм прямо казали, що розширюється мережа карних установ, бо невдовзі "безлад", "дерьмократію" і кооперативи припинять.Отже, все могло бути трагічніше, ніж путінська "геополітична катастрофа". Багато, хто б з нас писав пояснення, де був і що робив. І Задорнов, що потім глузував: "Ми всє потєрпєлі побєду 19-21 августа", - мав би шанс увійти в історію, як черговий репресований гумористичний критик режиму.

А сьогодні я простоі пишу спогади про ті чудові, дивовіжні, захоплюючі часи, нові тоді для нас відчуття Волі.

Многа букаф )

April 2017

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
2324 2526272829
30      

Потоки

RSS Atom

Популярні теги

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Wednesday, 28 June 2017 06:58 am
Powered by Dreamwidth Studios