kerbasi: (Default)
У четвер Генасамблея ООН більшістю голосів підтримала резолюцію щодо територіальної цілісності України. За прийняття документа на засіданні Генасамблеї в четвер у Нью-Йорку проголосували 100 держав, проти - 11, утрималися - 58.
http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/27/7020567/

Ми ж всі про це знаємо.

А ось оце хай збережеться в архівах мого блога:
http://www.pravda.com.ua/articles/2014/03/27/7020491/

Дехто Сергій Сідоренко написав статтю "Генеральна напівпідтримка", розміщено о 12.20 за Києвом, лише за кілька годин до голосування. Ось що там між іншим є:

Після прогнозованого вето в Радбезі українське питання передали "наверх", в Генасамблею ООН. Тут голосують всі 193 країни і відсутні виключні права Росії. Здавалося б, справу вирішено – світ має знову єдиним фронтом стати на захист Києва і лишити Росію в ізоляції.

Але джерела УП в Нью-Йорку стверджують, що такі очікування – марні.

За підрахунками українських та зарубіжних дипломатів, з якими поспілкувався кореспондент УП, країн, які натиснуть кнопку "утримався", буде більше ніж тих, хто голосуватиме "за". Та й кількість голосів "проти" буде чималою
.

Такий сміливий прогноз мудрагеля-креакла! І гріш йому ціна.

А ще сьогодняшній день помітний тим, що ВР нарешті почала приймати закони, що безпосередньо стосуються першочергових заходів з порятунку економіки та фінансів країни. Ось, наприклад, про один з них:

Верховна Рада ухвалила законопроект "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні".
...
Зазначений документ, що входить разом із проголосованими поправками до держбюджету-2014, є частиною пакета, фінансову підтримку якому готовий надати Міжнародний валютний фонд (МВФ) та інші міжнародні кредитори.

http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/27/7020558/

Ось ще важлива подія:
Сенатори американського Конгресу більшістю голосів підтримали законопроект про підтримку України у прив'язці до санкцій щодо Росії.

"За" проголосували 98 сенаторів, "проти" - 2.

У сенаті зазначили, що вказаний законопроект "є відповіддю на російське вторгнення в Україну".

Крім того, сенат проголосував за надання Сполученими Штатами гарантій Україні за кредитами на суму $1 млрд.

http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/27/7020557/

Ось тепер, на тлі всього названого особливо пікантно виглядає сьогоднішній пост Балоги у ФБ (див. попередній допис):
http://kerbasi.dreamwidth.org/202900.html

Наш агресивний сусід стягує до кордону еліту сухопутних військ. Американська розвідка відкрито говорить про небезпеку вторгнення зі сходу. Одним словом – саме час, аби зайнятися популізмом і на повний голос, з трибуни ВР боротися з фінансовою катастрофою.

А не менш відверто про себе кричить штурм Правим Сектором Верховної Ради саме під час голосування в Генеральній Асамблеї ООН.
http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/27/7020561/
Авакову дійсно слід подати у відставку. Але не за те, що через те, що тисне на патріотів-ідіотів,що тупі настільки, що не відрізняють інтереси ФСБ від інтересів української держави, а тому що дуже слабо тисне.

kerbasi: (ναυτής)


http://lenta-ua.livejournal.com/891424.html?thread=2902816#t2902816

і Європа і США, усі вони бояться, якщо до влади прийдуть националисты-"правый сектор" вони хочуть
поставити жида Яценюка або жидівку Тимошенко-и той і інша означатиме поразку Майдану
до влади повинні придти тільки корінні Українці, у яких душа болить за країну, за народ
Український, тому все хто був в політиці і займав державні пости не мають бути
у новому керівництві країни, починаючи скажемо з 2000 року, так само повинен буде ухвалений закон
що забороняє займати державні пости і бути депутатами Верховної Рады не корінним Українцям
євреї, татари, німці, корейці все у кого є незалежна держава за межами України
не є корінними Українцями, не важливі скільки поколінь жило на Украине-это не
дискримінація це вимушений захід по порятунку нації...
Я і усе прогресивне людство на вашому боці, дай Бог у вас все вийде, а владу потрібно забирати силою
ніхто ще не віддавав владу добровільно, Україна не розколеться тому, що це класова боротьба, де бідні і принижені
повстали проти зажратых буржуїв...
Я вибачаюся якщо кого скривдив, але країною повинні керувати Украинцы- ця українська держава...

Це пише людина, в якої блог носить гучну назву

Русское возрождение
Возрождение Русского народа,как нации,с его историей,культурой,верой,традициями.

Він русскіший за всіх русскіх і дуже антипутинський, тому що Путін - ганчірка піджидівська:

Kомментарий на статью:Новый "социальный"вирус может быть смертелен,блог kgb ru
я вообще против той "оппозиции"которую мы имеем сейчас,оппозиция должна быть Русской,Патриотической,
полностью независящей от действующей власти,которая должна отстаивать интересы
Русского простого народа,цель которой должна быть отстранение Путина от власти,любыми законными методами,
с последующим судебным процессом над ним,и если понадобится поменять закон,или сделать ему
просто исключение, для того что бы расстрелять его,публично у мавзолея В.И.Ленина,
также должны предстать перед судом члены Правительства и министры,все те кто разваливал Россию,
унижал Русский народ,все те кто принимал участие в развале нашей Армии,нашего образования,здравоохранения,
культуры в развале нашего научного потенциала,за моральный ущерб нанесённый целой нации
где мы Русские не чувствуем себя хозяевами нашей Страны,где правят чуждые нам криминальные элементы,
большинство из которых позорные евреи,для которых Россия это сырьевой придаток,место обогащения...
Поэтому после свержения Владимира Владимировича,все границы должны быть закрыты,что бы не одна
еврейская мразь,не могла покинуть Страну без проверки на причастность к развалу России...
Repost

Цікаво, на співбесіді в канадському консульстві, коли він подавав на імміграцію, він розповідав про свої погляди?

UPD: З’явився новий коментар від uruss shaitan (urussshitan) на ваш коментар до запису LiveJournal.
Коментар, на який відповіли, був:
А чого це зненацька автор блогу "Русскоє возраждєніє", що в профілі вказує місцем проживання Онтаріо, Канада, так опікується етнічною чистотою української нації?

Відповідь була:
я переживаю за Украину-потому що я частина вашого народу, мій батько був Українець, а мати
Російська, у мене українське прізвище, і я не ділю наші народи ми єдині, це політики розділили
нас, усі ми вийшли з Київської Русі, у нас одні корені, одна кров, і якщо у вас почнеться війна
між народом і жидівською владою, я приїду допомагати моєму народу, на заклик предків наших.

Та хто б сумнівався!
kerbasi: (Default)
У продовження вчорашньої теми. Цитований вчора великий дослідник справжньої української історії не зупинився на досягнутому та започаткував дискусію в уа-етимолоджі:
http://ua-etymology.livejournal.com/283215.html

Продовжу і я ділитися моїми відкриттями, які чекали свого часу протягом довгих десятиліть.

Багато років тому, восени 1981-го ми з мамою їхали автобусом до Умані. Це був тур вихідного дня, організований для їхнього КБ. Коли автобус проминув показник міста Первомайська раптом на мене зішло озаріння. Первомайськ! Не може бути! Простота поясненн, що назва стосується свята "перве мая", оманлива! Це справжня давньоєгипетська назва, що означає "Дім, де народжується дух Ка":


prwmsjk3


Транскрипція:
prw-msj-k3

Хай прискіпливого читача не дивує перестановка приголосних М та Й. Це цілком природне явище у багатьох мовах, а в афразійських, до яких належить давньоєгипетська, Й, взагалі, т.з. "слабкий" приголосний, він де завгодно може опинятися.

У ті далекі часи повної русифікації я не міг здогадатися, наскільки винахідливими є вороги України у приховуванні історичної правди. Я, зросійщена дитина, не міг тоді здогадатися, що історичну правду ховають під хибну народну етимологію "перве мая", до того ж ще й мовою окупантів! Уся правда відкрилася вже значно пізніше.

Каюся, винний, що стільки десятиліть не ділився цим відкриттям!
Пробач мене, нарід України!


kerbasi: (Default)
Я вже робив подарунок українським патріотам, авторам нових теорій в історії та мовознавстві. Чому б ще не зробити подарунок грузинським? Я не сумніваюся, що в Грузії є така категорія патріотів, бо вони є скрізь і всюди. Різниця тільки в тому, що в одних соціумах на них вже мода пройшла, в інших – в розпалі, а десь – тільки наближається.

Навіть поверхового знайомства з грузинською мовою достатньо, щоб просто самі кидалися в очі деякі спільні явища з такою віддаленою мовою, як мова індіанців майя. Насправді майя це навіть не одна мова, а мовна сім’я. Отже, тут під майя стародавньою мається на увазі мова більшості ієрогліфічних записів класичного періоду, а під сучасною – юкатекська мова.

По-перше, грузинська і юкатекська належать до меншості мов з ергативним синтаксисом. Що таке ергативність в деталях можна почитати у Вікіпедії. Якщо на пальцях, то це мови, в яких речення зі структурою «діяч – дія, висловлена перехідним дієсловом – об’єкт дії» кодується ергативним відмінком діяча і абсолютним відмінком об’єкту, а в номінативних мовах (як наша) називним відмінком кодується діяч, знахідним відмінком - об’єкт. В мовах, в яких немає відмінків зі спеціальними закінченнями для них, відносини відмінків кодуються синтаксично, наприклад, порядком слів або спеціальними частками.

По-друге, в обох мовах є протиставлення простих приголосних і ежективних. Це приголосні, які вимовляються з особливою силою. Щоправда ефективність в майя досягається більшим «вибухом» на губах, а в грузинській – напруженням гортані, але це не міняє самого факти протиставлення наборів приголосних саме за цією ознакою.

По-третє, суфіксом множини в іменниках в грузинській мові виступає –eb-, в сучасній майя -oob, в стародавній (для неживих предметів) - o’b’.

Є ще багато чого дрібнішого. Наприклад, в обох мовах особливо морфологічно кодується орієнтація відносно того, хто говорить, та того, кому говорять. Тільки афікси напрямків у грузинів навішуються на дієслово, а в майя – на іменник. Слід ще зауважити, що картвельська мовна сім’я дуже не схожа на мови, які її оточують (індоєвропейські, тюркські), і не має родичів за межами кавказького ареалу, а мовна сім’я майя також є унікальною серед інших мов корінних американців і також не має родичів за межами свого ареалу, півострову Юкатан. Тобто обидві мовні сім’ї – як острови в океанах інших мов. Отже, наочні спільні риси у синтаксису, морфології та фонетиці.

Що ж маємо у підсумку? У підсумку маємо, що напевно частина стародавніх грузинів вирушила у далеку подорож до Нового Світу. Власне вони й були першими, хто відкрив та колонізував Америку. Ба більше, це саме вони побудували майянські піраміди, і цим їхній внесок у цивілізацію стає десь спів мірним з внеском українців, які побудували піраміди єгипетські.

Шкода, що я не можу цей текст написати грузинською, щоб безпосередньо передати ці ідеї в подарунок грузинським шукачам справжньої історії, не спотвореної москалями, жидами, хачіками, азерами та іншими ворогами обраних націй. Але ми ж живемо в епоху Гуглу, а може й хтось перекладе та перепостить. Така правда завжди прокладає собі шлях.
kerbasi: (Default)
Забувся вже майже один Совість Нації з його відчайдушним перевойовуванням давньої  війни з кривоногими кацапидлами та закликами позбавити виборчого права тьотю Мотю з Крима, але от вже й другий підтягнувся.

На цей раз винні в усьому жінки:

"Безкінечні фото красунь з України, які рвуться "выйти замуж за иностранца", перетворюють користування Інтернетом у такий же безкінечний і мимовільний перегляд жіночої білизни – ніби "иностранцам" і справді найголовніше зацінити її, білизни, якість".

Але це вам не якась там тернопільська газета з "за наших курвів пролилася чорна кров". Це ж Метр сучукрліту! Тут ретельно досліджується походження курвів та робляться висновки стосовно впливу мови на зовнішні дані:

"І головне, що в реальному житті всі обов'язково гірші, ніж на фото – якісь повніші і російськомовні", -

на секс-апіл:

окійний Сашко К. одного разу видав: "У мене на російськомовну не встав би". Мабуть, він мав при цьому на увазі таки російськомовних українок. Росіянкам же такої вади не припишеш – вона у них вроджена", -

та на здібності "до всього іншого":

оч деяким з них лінгвістичний дар дається справді рідше, ніж нашим. Ба більше – я навіть на суді можу свідчити про те, що україномовні жінки і дівчата здібніші до мов. Та й до всього іншого, мабуть, теж".

А запропонований вихід просто феєричний, в тому числі і в лексикологічному плані:

"Хлопці, давайте і справді ніколи не будемо їм давати"?

В мене тепер кошмарний сон буде, що я схуднув, і моя українська мова набуває все більшої і більшої натуральності, і одного разу стане такою натуральною, що живий класик подумає, що я справжній стрункий україномовний українець, і вирішить мені дати.

В мене є давній мем - націонал-бовдур - яким я називаю різних прихильників теорій 140-тисячолітньої історії українців, а також різних "героїв" з вилами. Мабуть, слід тепер додати ще один - націонал-потєрпєвший - для всіх ображених історичною долею взагалі та російськомовними дівчатами зокрема.

Я розумію, що після поразки дуже хочеться висловитися радикально, перемогти у маханні кулаками після бійки, переконати себе у тому, що противник нижчий аж до приналежності до іншого біологічного виду, але ж слід якось долати в собі ці інфантильні прояви. На жаль, ознаки подібної хвороби спостерігаю в декого з моєї френд-стрічки. Ви ж не хочете створювати образ українців як нації комплексантів, ні? Ну, тоді висморкайтеся вже в уявний чи реальний материнський поділ та йдіть займатися дорослими речами!

Цей опус націонал-потєрпєвшого тут:
http://tsn.ua/analitika/eliminaciya.html

PS: ще один приклад мізогінії, до речі, в колекцію феміністкам. Сподіваюсь, [livejournal.com profile] maryxmas побачить. 
UPD: http://kerbasi.livejournal.com/147343.html
kerbasi: (Default)

Професор Бебик, який стверджує, що знайшов зв'язок сучасної України з народом «теукр», одним з народів, які робили набіги на Стародавній Єгипет з моря, тому й отримали назву «народи моря», напевно з давньоєгипетською мовою, зокрема з системою письма та фонологією не знайомий. Як не знайомі і патріоти, яких тішить будь-яка історична паралель або співзвуччя, що начебто доводять «древність» України і українців. Спробую частково ліквідувати цю прогалину у знаннях.

 Хто не знає про теукрів, які є начебто стародавніми українцями, зазирніть в українську Вікіпедію, там власне є така стаття «теукри».

 У словниках легко знайти назви народів моря давньоєгипетською мовою. На малюнку власне той славнозвісний «теукр».






Латиничними символами записується транскрипція. Голосні єгиптяни не писали, тому –одні приголосні. «Т» з підкресленням – це звук, який відрізнявся від «Т», мав парний «д з підкресленням», на пізній фазі мови ці звуки співпали з т і д відповідно. Різні порівняльні дані з іншими мовами афро-азійської (семіто-хамітської) групи, транскрипції іноземних імен, запозичення в інші мови натякають, що можливо та пара були подібна до ч – дж (українське Ч, а не російське «чь»). Хоча могли бути варіанти. Наприклад, ця пара могла на відміну від Т і Д мати при дихання або ежективну вимову (типово для   афро-азійських мов). Хай там як, за прийнятою в єгиптологів традицією транслітерують як ч – дж. Більшість єгиптологів протягом століття були французами або німцями. Коли німці хочуть написати єгипетське слово для широкої публіки, вони проблем не мають, бо німецькою можна написати «Ч» -
Tsch
. У французів проблема, з «Ч» їм не пощастило. Отже, як компроміс, вони вирішили писати tj (приблизно – тж). Щоб не ламати язика приголосними, єгиптологи домовилися використовувати довільно розставлений звук «е». Отже, назву цього давнього народу українською можна передати як «чекер», французькою - tjeker, німецькою – Tscheker.

Ще зверніть увагу на такий факт. Не так вже й давно не всі видавництва мали можливості відтворювати всі набори символів. Тому навіть у транслітерація (тобто без вставки «е») у французькій книзі назву цього народу могли транслітерувати, як tjkr. Через необізнаних невігласів, які при тому беруться писати статті про «народи моря», назва цього народу отримала зайвий «йот», який напівобізнані, тобто ті, хто читав книжки, як Жан-Франсуа Шампольон розшифрував єгипетську писемність, починаючи з імен Клеопатра і Птолемей, схильні читати, як «е», тому що у цих іменах, записаних у пізню добу, «йот» інколи «натякав» на «е». Але у «теукра» ніякого йоту немає взагалі, крім як в українській вікіпедії! Ну, а звідки взялося  «у»? Взялося зі співзвучного троянського племені τεύκροι. Тільки грецькою це не те-у-крі, а там дифтонг «еу», тобто якщо користуватися «старою» українською «ортографією», то слід писати «тевкри».

Таким чином, вся ця теорія про українців з Трої та «народів моря» базується на невмінні читати єгіптологічну літературу, на незнанні давньоєгипетської та грецької фонології. От тільки національно-свідомого ентузіазму не забракло.

Наостанку все ж таки хочу зробити обіцяний подарунок історикам та мовознавцям «бебиківцям». Згадайте перший ієрогліф з вашого «теукра». А тепер подивіться на малюнок нижче! Я б на місці цих науковців на це подрочив помедитував. Це ж скільки всього доводить така символічна подібність!





 От тільки не знаю, скільки користі Україні від національного міфу про походження від народу, який зазнав нищівної поразки від єгиптян і був вирізаний до останнього з усіма вояками, жінками, дітьми.  

kerbasi: (Default)
На жаль, інтелектуальне зубожіння нації продовжує посилюватися.
Останній друкований бастіон сучасної української суспільно-політичної і культурної думки, здається, близький до падіння. "Український тиждень" активно просуває працю Тищенка стосовно етногенезу українців:
http://img.tyzhden.ua/Content/Files/tyzhden/Book%2016.pdf
Теорія Тищенка у мовознавчий частині не витримує критики. Ба навіть нижче рівня критики. Довільний, механічний набір притягнутих за вуха етимологій топонімів. Крок уперед порівняно з попередніми псевдо-науковцями - що тепер вже не Шумер з санскритом, а Елам з акадською мовою. 

Сам по собі факт наявності псевдо-наукових теорій у країні, де суспільство страждає на кризу ідентичності не новий і не унікальний. Наприклад, серйозні науковці, цитуючи роботу грецького вченого стосовно мови стародавньої Македонії завжди зроблять заувагу, що "наукова цінність даної роботи дещо понижена через можливий вплив націоналістичного сентименту на результати дослідження". Біда у тому, що в декого з українських науковців, які чомусь отримують трибуну, цей вплив зашкалює, а сам рівень роботи, доказова база просто нижче плінтуса, невігластво пре з кожного речення. Спростовувати такого науковця - справа невдячна. Йому легко накидати бздур, а для спростування знадобляться багатосторінкові тексти з міріадами посилань на джерела. І начитування лекцій з азів для невтаємниченого читача. Навіщо це зайнятій серйозній людині? Хто до мовознавчих та історичних питань наближається з позицій віри, тих ніщо не переконає, а раціональні люди з критичним мисленням здатні перевірити самі хоча б поверхово одне-два з сумнівних "відкриттів" за допомогою інформації з енциклопедій, з того ж Гуглу.

Дивує, що цей опус активно просуває сам Макаров, людина з освітою з РГФ, тобто мав би мати налаштовану чуйку на знущання з лінгвістики. Підозрюю, що це не просто так. Напевно, в "Українському тижні" назріває зміна позиції. Можливо, хочуть спробувати залучити шароварно-калинових патріотів у свої читачі. Про гірше, свідому дискредитацію українського інтелектуального середовища, навіть не хочеться думати... Подивимося, що буде далі. Вибори покажуть, хто де...

Звісно, передплату на УТ на наступне півріччя я не подовжуватиму. Поки в керівництві УТ люди, які просувають псевдо-науку, цей часопис не для мене. А шкода! Ой як шкода! УТ мав шанс стати маяком для українських інтелектуалів і точкою кристалізації ідей української перспективи. Поки що не стане...

kerbasi: (Default)

Коли різні націонал-радикали їздили до Севастополя, чи збиралися вони когось у Севастополі переконати? Навряд. Впевнений, що то були просто акції для власного самоствердження. Коли хлопці у камуфляжці крокують вулицями Харкова і викрикують нібито проукраїнські гасла разом с ксенофобськими, чи ставлять вони за мету розсіяти стереотипи харків’ян стосовно національної ідеї? Питання риторичне.

Чого ж стільки галасу через те, що «Родіна» збирається пройти маршем вулицями Львова? Українські націонал-бовдури самостверджувалися, відчували адреналін, дайте тепер русо-совковим бовдурам отримати задоволення.

Тепер вже пізно щось робити, хіба тільки молитися, щоб ці перетягування канату між виродками від політики не закінчилися громадянською війною. А раніше слід було подбати про те, щоб розмаїття думок у суспільстві представляли інтелектуали, а не жлобня та рагулі, фінансовані політиканами та іноземними агентами. Для цього не треба було відсторонюватися від влади у 1992-му та 2005-му та й самім не сповідувати максиму «він, звісно, сучий син, але наш сучий син» по відношенню до тих самих націонал-бовдурів та політиканів. А то так виходить, що коли умовно "наші" човна розхитували, то це нічого, а як "не наші", так - караул! пожежа!

 


kerbasi: (Default)

Здається, українські творчі інтелектуали почали змагання, хто швидше, більше, краще допоможе ПР у справі остаточної дискредитації української ідеї. Тепер відзначився письменник Василь Шкляр:
http://life.pravda.com.ua/interview/4c98c106df7cd/

Я розумію почуття письменника. Йому, як і всім українцям не за паспортом, а за свідомістю боляче дивитися, як пробуксовує і не може виборсатися на великий тракт українська ідея, як одночасно з тим зростає ризик відновлення процесів зникнення української мови. Втім, рація рацією, але ж треба інколи думати, що кажеш.

Наймолодшим з тих, кого до України перевезли з Росії на місце заморених в Голодомор селян, зараз десь 80-90 років. Невже можна серйозно казати, що вони є якимось вагомим чинником в Україні? Ви щось чули, щоб вони організовували якісь земляцтва? Я не чув. А може якийсь дідусь своїм онукам казав: «Відітє, внучкі маі, какая земля! Ми тут патаму шта фсєх масних голадам вимарілі. І ви, как падрастьотє, тоже сматрітє, штоб ані вновь нє распладілісь»? Переконаний, що – ні. В більшості родин на сході та півдні нащадки практично нічого про своє походження не знають, бо старі якщо й розв’язали язика, то тільки перед смертю. Я це не вигадую, а зі своєї родини знаю, де материнська гілка роду і є тими переселенцями, тільки не на місце українців, а замість кримських татар. Бабуся аж до смерті не могла заспокоїтись, як чула розповіді від у Криму, від тих, хто прибув раніше, про пусті хати, зі здичавілою живністю на подвір’ях. А може й сама бачила, бо справжню родинну історію зачищали ретельно: ні світлин, ні листів - пам'ять про сталінські чистки офіцерського корпсу напередодні війни залишилася назавжди. І ніхто не питав її, куди їй їхати і де селитися. Накази не обговорюються, а виконуються.

Проблеми сучасної України йдуть не стільки від трагедій першої половини 20-го сторіччя, скільки від тихих процесів 60-80-х років. Партія, що тепер при владі, складається майже повністю з тих, кого звільнили від вивчення української мови або хто сам русифікував своїх дітей. Серед моїх друзів дитинства на півдні чи не половина мала україномовних батьків, котрі одразу переходили на російську мову з акцентом, коли до них зверталися їхні діти. Вважалося, що так потрібно заради майбутнього цих дітей.

Взагалі, я раджу усім теоретикам «двох Україн» частіше подорожувати і зустрічатися з людьми. Тільки не по книгарнях та зустрічах з читачами, а пройтися по підприємствах та послухати, як спілкуються робітники. Ви здивуєтесь, як багато на сході, навіть у тотально зросійщеному Харкові насправді української мови. Я вже не кажу про Павлоград, Кривий Ріг та Дніпропетровськ. І ці люди одразу переходять на російську на людях. І ці люди голосують майже стовідсотково за «Партію Російщення України», а як розчаруються, то скоріш за все віддаватимуть голоси комуністам. «Вони не стали українськими громадянами», - скажуть українські письменники та інші «совісті нації». «Так», - відповім я. «Вони не стали громадянами, тому що з вас ніхто не став Вацлавом Гавелом».

«Вони не читають наших книжок. В їхньому селі, якщо є якась книгаренька чи ятка, то геть уся література це російське низькопробне чтиво, Та й ніхто не дасть там наші книжки розповсюджувати, «неформат» казатимуть», - продовжуватиме обурюватись письменство.  

І це буде правдою. Але є одне «але». Українець-робітник  сходу майже нічим не відрізняються від українського патріотичного письменства. Він так само народився у селах та переїхав до міста або його перевезли батьки. Тільки на відміну від письменників, коли він відвідує рідне село чи містечко, це нікого не обходить, крім родичів, а якби приїхав би столичний письменник, то його б обов’язково прийняв місцевий голова разом з усім локальним бомондом, а там за чарочкою та під народні пісні можна було б когось переконувати. Переконувати не виділити собі діляночку під хатиночку та вишневий садочок, а переконувати хоча б не заважати українському книгорозповсюдженню, не зволікати з виділенням грошей місцевій бібліотеці, згадати зайвий раз, що віз-а-ві український чиновник, а не шантропа безродна. Кому це краще вийде, як не майстру художнього слова?  І ви, вацлави гавели, що не відбулися, мали цілих дев’ятнадцять років на це. А тепер вам країна не та, народ не той, чужинці та окупанти…
Тьху!  

PS: за посилання і обговорення дякую [livejournal.com profile] seems_to_be 
http://seems-to-be.livejournal.com/242273.html

kerbasi: (Default)

1. Френд-стрічка радіє і зловтішається з пригод голови фонду Конрада Аденауера. Воно, звісно, смішно, коли напудрений європеєць потрапляє до нашої реальності, де з всіх елементів комфорту тільки смердючий сортир без туалетного паперу і мила. Працювали б у Борисполі патріоти, то ще б і воду йому б вимкнуло, щоб скуштував, еуропеєць, яке воно справжнє життя! Так їм, бюргерам, і треба, бо не все ж наших дівчат мацати! Тільки в німця паспорт «правильний», а якщо когось з френд-стрічки силовики десь затримають, то це може закінчитися тим, що навіть до смердючого сортиру, якщо відпустять, то це буде за щастя,  як винагорода за підписання кількох протоколів про себе та про того, на кого вкажуть. А якщо ще й живим на волю повернутись, то можна, як другий день народження святкувати. Смійтеся, смійтеся… Міліціянти на світлині, котра обійшла ЖЖ, також сміються. Схоже на те, що сміються з матері вбитого у відділку хлопця, бо вона якась вся така постаріла, плаче, пика в неї не причепурена, а в руках якийсь кубок, котрим сина нагородили, і чого вона хоче з тим кубком, га?.. щоб пивасику туди налили?.. та з цим до генделику, а не до управління МВС – отже, сміх один тільки! Кумедна жіночка! А найсмішніше, що тих ментів засуджують ті, хто з пригод німця глузує. Молодці, шановні патріотично налаштовані молоді українці! Молодці! Одразу видно, що ви з міліцією з одного народу. Майбутнє України у ваших руках. На жаль…

2.  Вже дехто почав радіти зі звільнення Семиноженка. А відомий політик проголосив, що це нібито перемога демократичних сил. Розслабтеся, шановні! Так дійде до того, що коли владі треба буде рейтинг підняти, то вони звільнять Табачника, а ви й на радощах проголосуєте так, як треба і за кого треба.  Ясно, що для раба щастя, коли наглядача з більш важкою рукою поміняють на наглядача, що битиме трошки полегше, не одразу різками до кістки тіло розсікатиме, а спочатку тільки шкіру подряпає...  Але ж патріоти не повинні мислити як раби, так? Які можуть бути кращі чи не кращі при владі? Ігнор всім!

Звісно, щоб втримати владу вЫсокоповажностям треба хоча б щось робити вірно. І це може ситуативно бути навіть комусь на користь. Отож тоді тихо собі радійте, що сьогодні ваш день удався та вам шара випала, але не треба з цього ніяких висновків робити і занадто голосно радіти, бо ви тим самим легітимізуєте режим. А режим той ще візьме і почне вважати, що він ще комусь тут цікавий. Їхня челядь не в змозі навіть панно підписати до візиту закордонного гостя, помилки в них, що в українській, що в англійській, а це все чому? А тому, що вони не можуть інтелект зібрати навіть з тих територій, де за них нібито абсолютна більшість. А більшість вона і є більшість: десь намальована, а десь просто посередня, а інтелект, він на вибори не ходить за таких умов, як на згаданих територіях, а якщо змушують піти та проголосувати, за кого вкажуть, то все одне інтелект потім свою гідність відновить саботажем. Отже, регіонали хотіли влади, вони її отримали. Не заважаймо їм у використанні  універсального неписаного права людини: права «обдєлаться» по самі вуха, при чому абсолютно добровільно, з власної ініціативи і персональним старанням.

3. Взагалі, складається враження, що типовий профіль патріотично налаштованого українця такий: людина віком від 20 до 50 років, з комплексом меншовартості, заниженою самооцінкою, трохи істерична, емоційно не врівноважена, інфантильна. І всім цим дуже схожа на колишню совєцьку інтелігенцію. А шкода! Дуже шкода! Ну, може, вже почнете мислити і почуттями керувати відповідно віку і статусу? Не набридло бути підлітками?


Інше на тему:
http://kerbasi.livejournal.com/46144.html
kerbasi: (Default)
Я частенько називаю певний типаж націоналіста націонал-бовдуром. У мене є кілька систематизованих матеріалів на цю тему. Ось, наприклад, оцей під назвою "Діагноз - націонал-бовдур. Рятуймо націоналізм від такого":
http://kerbasi.livejournal.com/7412.html
Під націонал-бовдурами я, утім, ніколи не мав на увазі ВО "Свобода". Ідеологічно вони мені чужі, але я розумію, що у суспільстві є запит на консервативний націоналізм, а запит потрібно задовольняти. У суспільстві має бути баланс.

Після промови пані Фаріон у дитячому садочку тепер мені стало ясно, що бовдуризації зазнала і ВО "Свобода". На жаль, націоналізм демонструє кризу ідей. Вже нічого, крім глупства не продукується. Мені ріже слух, коли навіть у Галичині приживаються російські Міші, але чи до дітей з цим треба йти? Діти відтворюють те, що актуально. А актуально те, що дозволяє орієнтуватися у світі дитини. А світ дитини - це її найближче середовище. Якщо у батьків, сусідів, виховательок - міші, то дитина і сприйме тих міш. Ясно, що і не таким філологам, котрі кажуть "як ти називаєшся" (дякую, що ся після дієслова), виправляти ситуацію. Я розумію, діалекти,  але тоді не треба називати себе філологом.

Отже, націоналізм, яким від був від горбачовської пєрєстройки помирає. Більше ані націоналісти з галицьких інтелігентів, ані націоналісти з східняцьких етно-романтиків, ані націоналісти з совєцького шароварного культрпросвіту не в змозі запропонувати нічого, крім лайки, образ, конспірології. Вже он, бачимо, дехто за дітей узявся.

Національна ідея помре, а з нею і Україна, як держава, в основі котрої лежать засадничі культурні і ментальні форми українського народу, якщо терміново не виникне пропозиція нових ідей. Я вже неодноразово писав і продовжую підкреслювати, що нова національна ідея має утворюватись на основі не уявлень естетів про архаїчну патріархальну сільську Україну, а на основі близького 80% населення України міського способу життя. Естетика України зазнала неприпустимого ухилу до ланів, комбайнів, ігноруючи те, що вже виросли генерації, котрі заробляють собі на життя зовсім іншим. Вже по три покоління в родинах люди працюють за верстатами, виплавляють сталь, будують кораблі, ходять по морях-океанах, а тепер вже й пішли перші пенсіонери з офісів, їхні діти там роблять кар"єру, а онуки вступають до бізнес-факультетів вишів.  Українська культура має бути живою, актуальною, а не музейною та фестивальною. Ось тому вже на часі зміни і в українському націоналізмі. 

У дискусіях на ці теми нерідко можна почути такий аргумент: "Ось ви кажете про націонал-бовдурів, а самі до партій не йдете. Звідки ж там взятись іншим кадрам? Особливо на сході. Ось і доводиться працювати з тими, хто є, а вони нерідко таки бовдури".  Я ж бачу проблему не у тому, що це наша вада, що ми не йдемо до націоналістичних партій. Це проблема націоналістичних партій, що вони не можуть нічого запропонувати, крім фольклору, історичної публіцистики та відродження народних традицій, пов"язаних з релігійними святами. А йти до існуючої партії з усталеною ідеологією просто за-для того, щоб сперечатися, це просто марнування власного часу та зусиль.  Отже, хто має амбіцію прийти у політику з націоналістичними ідеями, роздивіться навколо: простір, котрий ще не охоплений національною ідеєю, сфери життя, неосягнуті націоналістичною думкою  - величезні. Роботи - море. Тільки годі вже вказувати, у що традиційне вбиратись, чиї старі віршики вчити, яких старих пісен співати - створюйте нове.

Наостанку хочу повернутись до резонансної події з пані Фаріон та дискусій, що точаться з цього приводу у ЖЖ. Вона повела себе нечемно, брутально, непедагогічно і антигуманно. Матимуть вплив її атаки  на майбутнє дітей, чи не матимуть - цього ніхто не знає. Мені вже за 40, а я й дотепер пам"ятаю дещо, про що мої батьки та вчителі вже давно забули. З іншого боку, більш драматичніші речі з точки зору дорослого майже не залишили ніякого сліду у пам"яті. Дорослий, особливо педагог, а університетська філологічна освіта це завжди ще на додаток і педагогічна освіта, повинен розуміти можливі наслідки, зважати на їх непередбачуваність та вести себе відповідально. Яке б ім"я не носила дитина, як вона себе не називала б, хоч Миськом, хоч Мішею, хоч Абрашею, Ванюшею чи Абдулайкою, ким би не були її батьки, носіями яких ідей вони б не були, так поводитись з дітьми не можна. Якщо цього не розуміють молоді люди, то в них, сподіваюсь, розуміння ще попереду. Якщо ж дорослі, то як не прикро, шановні, але щось цінне у житті пройшло повз вас...

Інший цікавий допис на цю тему від Олекси Негребецького і відповідна дискусія:
http://nehrebeckyj.livejournal.com/75248.html

April 2017

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
2324 2526272829
30      

Потоки

RSS Atom

Популярні теги

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Wednesday, 28 June 2017 06:59 am
Powered by Dreamwidth Studios