kerbasi: (Default)
Одразу ж скажу: я переконаний, що Україна тільки виграла б, якби що Ярош, що Авакян десь зникли назавжди з публічної сфери.

Але цей витвір фейсбучної словесності слід занотувати:

Alex Avakov about an hour ago near Kharkov

Борислав Береза , правосека, ты прежде, чем пиарится и паразитировать на наших успехах и на наших ошибках на нашем рейтинги помни - ты "немножко беременный" ОДНО процентный гопник украинской политики. Моль. Ой тьфу.. Ноль. Покажи, что вы реально сделали, расскажи, ГДЕ вы там воюете? Кто вы вообще такие. Сухие факты. Где воюете? Откуда оружие? Кто денег дает?Кто сейчас спонсирует после того, как "газовики" отморозились? Почему вы клоуны, не говорите на русском языке? Вы спецом ситуацию шатаете? Почему вы защищали алко-майдан? А впрочем...у меня один вопрос, когда вы с треском и унизительно пролетите мимо ВР, что вы будете делать?

"Чому ви, клоуни, не розмовляєте російською"? - так Аваков-молодший проколовся на мовному питанні. Всі розповіді про його участь в добровільному батальйоні, світлини, де він спить на асфальті, після цих слів гівна не варті.
kerbasi: (Default)
Duolingo - безкоштовний сервіс з навчання іноземним мовам. Бізнес-модель така: переклади - за гроші, а вправи (вибрані з речень з реальних текстів) - безкоштовні. Просунуті учні заохочуються через систему рейтингів брати участь у перекладі реальних онлайнових текстів і тим самим фінансувати безкоштовний навчальний сервіс. Детальніше тут:

http://en.wikipedia.org/wiki/Duolingo

Пофсємпанятнаму там також є, а украінською статті, на жаль, немає.

Отже, вчора на Дуолінґо було анонсовано бета-версію курсу англійської для україномовних, і одразу ж вигулькнула ТП з Харкова з зауваженнями, що такий курс не потрібний, бо 99% українців можуть вивчати мови через російську:

https://www.duolingo.com/comment/4106826

Там і ще один також нагадив, невідомого походження з пропутінським ніком.
kerbasi: (ναυτής)

Для прийняття рішення про вихід на ринок, про способи просування на ньому слід спиратися на статистичні дані. Вся біда у тому, що вони ненадійні або просто відсутні в умовах України. Проведення досліджень самотужки багатьом компаніям не по кишені, а замовляти – знов питання надійності. За своє ділове життя я читав чимало досліджень, проведених компаніями з відомими іменами на Заході, але те, що вони назбирали тут – просто facepalm. Тут навіть не тільки чинник компетентності та сумлінності виконавців впливає, скільки те, що населення України живе за умов повної невизначеності, невпевненості, тому й не може дати чітку відповідь на чіткі запитання. Та й ще до замовлення професійних досліджень менеджмент мусить зібрати якісь дані, щоб вирішити, чи варто витрат замовлення глибоких досліджень для цього потенційного ринку.

Ось для такої першої прикидки першою цифрою є доходи населення. Якщо філіжанка кави коштує на рівні місячної зарплати, то мережам кав’ярень немає чого робити на цьому ринку. Наступна цифра – скільки в людини лишається грошей після виконання всіх забов’язань та витрат на відновлення. Якщо щось лишається, то можна розраховувати, що людина може витратити ці гроші у кав’ярні. Припустимо, що це все можна зібрати зі статистики, відкорегувати на тіньові доходи і т.д. Але статистика не розбиває дані по російськомовних та україномовних. А якщо її і зібрати, то виявиться, що у такому питанні, якою мовою вести сайт, важлива навіть не актуальна розмовна мова відвідувача, а його ставлення до мови: для російськомовного українська може мати символічне значення для самоідентифікації, а для україномовного мовне питання може бути геть не актуальним поза родинним колом. І як бізнес, особливо іноземний, мусить розбиратися з цими хащами, в яких ми самі часто губимося?

Втім, спробувати розібратися в суто бізнесових цілях можна. Можна зібрати не дуже об’єктивну, але показову інформацію, чим дихає соціум з тієї ж блогосфери. І що там ми знайдемо? По-перше, що україномовні на головне свято країни збирають картоплю, без якої не переживуть зиму? Зазирнемо до спільнот туристів та кавоманів. І що там? Вереск, яка дорога кава в аеропорті Бориспіль. Після такої масової кампанії дорога-кава-у-Борисполі я спеціально почав звертати увагу на ціну кави в аеропортах, де буваю, і навіть в кількох дописах показав, що Відень, Варшава, Тбілісі – на одному рівні. І це не всі аеропорти, де я бував. Отже, насправді українець – не бідний аж так, що не може без власної картоплі назбирати на відпустку, а у відпустці вимушений слинки підбирати перед вітриною Старбаксу. Українець просто мислить про себе, як про бідну людину. А якщо й не мислить так, то, принаймні, вважає за соціально прийнятне подавати себе як такого.

Ага, Старбакс! Пам’ятаєте кілька років тому скандал з російськомовною сторінкою для майбутнього українського Старбаксу? Що тоді почалося, пам’ятаєте? Понеслася ціла хвиля обурених коментарів: Старбакс – лайно! Старбакс – це кавовий МакДональдс. Старбакс – дорого і несмачно! Кому потрібний той Старбакс! Воно ж ясно, що краще кави «Галка» у львівській кав’ярні на три столики на триста туристів і місцевих бути не може. Але нащо вам тоді україномовний сайт Старбаксу?

Можна продовжувати приклади. З мого досвіду дописування по бложиках. Напиши про те, що потрібна україномовна преса – коментарі, мовляв, кому ця преса, взагалі, потрібна, крім стартерів – ми всі круті з гаджетами. Напиши про те, що потрібні україномовні ФМ-радіо – кому це радіо потрібне, якщо я маю свою фонотеку. Телебачення? - Свідомий українець не дивиться телебачення! І так на все. Ну зараз, ця публіка вже на Фейсбук перебігла, там розповсюджує польові дані про смаки та потреби україномовних українців.

І вершина всього – це україномовні опуси, що з’являються з регулярністю намазу, про жахи «потреблятства». Якщо львівський інтелектуал, молодий викладач вишу пишу статтю про неймовірну духовну шкоду від нового ТРЦ і отримує численні схвальні коменти та перепости, то нащо відкривати рітейлерам україномовні сайти. Ви ж не потребляді, значить, і не покупці. Про повагу кажете? А ви поважаєте тих, хто у бізнесі працює? А тих, хто щось купує для свого комфорту, а не тільки для мінімального відтворення?

Кофе-хауз, звісно, дурні. Дуже непогана мережа. Не тому, що там якось особливо смачно, а тому що це правильний формат для міста. Дуже зручно для не обтяжливих швидких зустрічей, зокрема для ділових: картки приймають, вай-фай, обслуговування офіціантом, просте меню, з якого можна замовляти, навіть до нього не зазираючи. Розташовані практично всюди. Тільки за мою відпустку мене два рази витягували по справах, аж до мого району приїжджали, і я вибігав до Кофе-хаузу саме у Дрім. Скільки тисяч залишено в цій мережі за роки! Більше не залишу. Цікаво, що власне в них багато україномовних відвідувачів. Формується україномовний середній клас. Більшість – молоді і приїжджі. Друге – це перевага. Якщо далеко, то вусатий батько не потягне до дідуся у вишиванці на картоплю до села, отже, молодій людині є шанс розвинути незасмічену урбаністичну свідомість. Але, бачите, стереотип, який вперто про себе розповсюджують самі україномовні, що україномовний не витратить ані копійки на щось більш абстрактне, ніж картопля, сильніший за безпосередній досвід у залі кав’ярні.

Я вже не перший раз про це пишу: думайте, які сигнали ви випромінюєте у світ. І не забувайте, що вас знають по цих сигналах. Ніхто не може зазирнути нікому у душу, як ніхто не може дістатися зірок, але як зірки вивчають по випромінюванню, так і про україномовних судять по тому, що обговорюється українською мовою. При чому ці судження – не приватні думки, а основи стратегій в Україні і до України.

Навіяно:
http://forbes.ua/business/1357288-chem-riskuet-biznes-ignoriruya-patrioticheskie-chuvstva-ukraincev/1357289#cut
via
http://friday-ptaha.livejournal.com/57923.html

kerbasi: (ναυτής)
Покарання Рошену головсанлікарем РФ Оніщенком продовжило подзабуту тему:
http://kerbasi.livejournal.com/160269.html
русифікації рішенням рошенівського керівника Москалевського за нашоптуванням креативно-маркетингового бізнес-гуру Длигача етикеток на продукції, яка начебто принципова для російського ринку.

Ну що, панове Москалевський і Длигач, завойовули ви російськомовними етикетками російський ринок?

Отож! Ось вам, кретини креативники і прогнозована мною цілюща клізма криза!
kerbasi: (ναυτής)
Навздогін до запису про русифікацію/дерусифікацію поРОШЕНківських цукерок нагадаю про ще одну мою давню тезу. Широко розповсюджувана думка, що україномовне не користується попитом або лімітоване до вузької ніши з низькою купівельною спроможністю, найбільш просувається рекламно-маркетинговим "тусняком", який складає так званий "кретивний клас". Це їм для їхніх "бугагашечок" потрібна широка аудиторія, а російськомовних за рахунок великої Росії таки дійсно більше, ніж україномовних. Це їм "па пріколу" позувати з попосовими "звєздульками" на "корпоративах". Але для цього потрібний хтось, хто за весь цей "празднік жизні" платитиме. От власне й користуючися своєю позицію у сучасному світі, коли головним стали не виробництво, не торгівля, і навіть не маркетинг з рекламою, а створення фіктивних, ілюзорних явищ як то маскультові проекції брендів та окремих компаній та їхніх очільників завдяки прикладним технікам з неоковирними назвами "брендінг", "паблік рілейшнз" та тому подібне, цей так званий "креативний клас" і спрямовує всі зусилля на переконання розпорядників грошей, топів та власників бізнесу, що українське нікому не потрібне.

Зверніть уваги на біографії рошенівського топа та одного провідного бізнес-консультанта:
http://forbes.ua/persons/733-moskalevskij-vyacheslav-aleksandrovich
http://www.people.su/36712

Хто забув, нагадаю, що перший - гендір-русифікатор  Рошену, другий - консультант, який переконує бізнес-світ, що бренди не хочуть розмовляти "на мові":
http://ua.money.comments.ua/rules/2012/11/27/189509/brendi-ne-hochut-rozmovlyati-z.html
Дякую МШФ  [livejournal.com profile] chita_iза наводку.

Обидва корінні кияни. Одному 45 років, другому - 40. Практично це моє покоління. Тільки розвивалися ми різними шляхами. Вони не належать до тих, хто попри всі інші тренди сприймав асимілятивні імпульси України, як чимало людей, хто відгукнувся та створив резонанс в інтернеті моїм дописам "Моя асиміляція":
http://kerbasi.livejournal.com/127372.html
http://kerbasi.livejournal.com/129754.html

Ці двоє - представники сучасного варіанту "булгаківських" киян. Тільки без культури Булгакова. Це власне і є парочка, яка чудовим дуетом переконала сама себе,і тепер переконує інших, що "фсьо равно фсє панімают русскій". Насправді, вони не обов'язково мусять бути політичними українофобами. Не виключаю, що вони патріотичні, вважають себе українцями. Можливо, навіть кепкують з москалів при нагоді. Але точно, чого вони не мають, так це української мови, як складової їхньої ідентичності. На жаль, серед мого покоління, покоління тих, кого звільняли від вивчення української мови за довідкою від лікаря, що "рєбьонок перегруженний", щоб менше кришталевих ваз дарувати при витягування дитятки на медаль, таких дуже багато. І на жаль, вони значною мірою складають коло "топів" та провідників "креативного класу".

Наслідки змови топів з креативщиками можна спостерігати у ЗМІ всіх видів, у шоу-бізнесі: ти їм хоч в око стрель, демонструючи ознаки україномовного попиту, а вони все одно - "спросам нє пользуєтся".  Наочні всі ознаки мильної бульки, яка обов'язково колись лусне. І коли це станеться, скоріш за все, завдяки цілющій клізмі  кризі, ситуацією слід обов'язково скористатися. Ситуація зміниться, коли цей навколо бізнесовий креативний "тусняк" заміниться справжніми гравцями з україноцентричною свідомістю. Окремі представники цього тренду є:
http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/469505
Дякую МШФ [livejournal.com profile] zzzulfiya за наводку.

Чи може позитивна тенденція поширитися? Коли летиш до Львова літаком, пасажири складаються більше, ніж повністю з усіх цих столичних кретинів "креативщиків", які прямують до Львова за сюжетами для свого "креативу". Сподіваюся, що врешті-решт п'ємонтянам набридне слугувати декорацією в чужому театрі. І знайдуться такі, які спрямують заробітчанські гроші  на бізнеси, що потребують творчості, а не тільки на жалюгідну імітацію західних готелів/мотелів та інших туристичних сервісів. Звісно, не тільки одним лише львів'янам Україну рятувати, але у творчих сферах їм на роду написано.
kerbasi: (Default)

Коли різні націонал-радикали їздили до Севастополя, чи збиралися вони когось у Севастополі переконати? Навряд. Впевнений, що то були просто акції для власного самоствердження. Коли хлопці у камуфляжці крокують вулицями Харкова і викрикують нібито проукраїнські гасла разом с ксенофобськими, чи ставлять вони за мету розсіяти стереотипи харків’ян стосовно національної ідеї? Питання риторичне.

Чого ж стільки галасу через те, що «Родіна» збирається пройти маршем вулицями Львова? Українські націонал-бовдури самостверджувалися, відчували адреналін, дайте тепер русо-совковим бовдурам отримати задоволення.

Тепер вже пізно щось робити, хіба тільки молитися, щоб ці перетягування канату між виродками від політики не закінчилися громадянською війною. А раніше слід було подбати про те, щоб розмаїття думок у суспільстві представляли інтелектуали, а не жлобня та рагулі, фінансовані політиканами та іноземними агентами. Для цього не треба було відсторонюватися від влади у 1992-му та 2005-му та й самім не сповідувати максиму «він, звісно, сучий син, але наш сучий син» по відношенню до тих самих націонал-бовдурів та політиканів. А то так виходить, що коли умовно "наші" човна розхитували, то це нічого, а як "не наші", так - караул! пожежа!

 


April 2017

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
2324 2526272829
30      

Потоки

RSS Atom

Популярні теги

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Wednesday, 28 June 2017 12:27 pm
Powered by Dreamwidth Studios