Класова боротьба за Київ
Tuesday, 17 April 2012 12:34 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
У дворі, точніше мікрорайоні «суцільної забудови», де я живу, постійно можна почути, як класово свідомі громадяни обурюються авто, що припарковані на газонах та дитячому майданчику. Я у цьому районі живу дев’ять років, і коли я переїхав, то ніяких газонів я не побачив, хіба що зарослі будяків, серед яких деінде на вічному приколі ржавіли кілька старих «Москвичів» та «Жигулів». Розтрощений дитячий майданчик був рясно завалений одноразовими стаканчиками, порожніми пляшками і залишками «закусону». І ніколи це місцевих жителів не бентежило. Тепер же, коли серед цих будяків стоять чиїсь автомобілі, (проржавілі роздовбайки на вічному приколі також нікуди не ділися), плебс згадав про дитячий майданчик і газони. При чому спробуйте зібрати гроші на облаштування прибудинкової території! Таке почнеться!
Щоразу, як здіймається у Києві кампанія з захисту історичних памяток або скверів, це викликає у мене дуже неоднозначні почуття.. З одного боку я однозначно «за» збереження історичних памяток і зелене місто. З іншого - громадськість не бентежить, коли історичні пам’ятки перетворюються на бомжатники, і зрештою гинуть від пожеж, коли бомжи розводять там багаття, та природної ерозії занедбаної будівлі, або коли у зеленій зоні під ногами шурхоче не листя, а полишені наркоманами та пияками шприци та пет-пляшки. Громадськість бентежить, коли ці місця захоплює багатій. Бомжам, наркоманам, пиякам – можна. Багатіям – ні.
Андріївський узвіз був моїм улюбленим місцем у Києві, поки не перетворився остаточно на барахолку різного арт-непотрібу та дідусевих армійських ґудзиків. Свого часу доводилося бувати у гостях в одного художника, що мав там «творчу лабораторію»: порепані стіни, східці, якими лячно ходити, запльовані підлоги у під’їзді, і юрби постійно п’яних невизнаних геніїв. Такими ж захаращеними, брудними східцями доводилося проходити й до галерей-музеїв. І це чомусь всіх влаштовувало.
Ні, я аж ніяк не бажаю, щоб Ахмєтов там побудував безглузду з економічної точки зору і небезпечну з огляду на рельєф та підземні води споруду. Я тільки не бачу конфлікту між хапугою-забудовником і громадськістю. Я бачу непорозуміння між людьми, які не знають, що таке міський простір, не відчувають його, не розуміють, не цінують. Не розуміють, як багатії-забудовники, так і пересічні представники громадськості. Якби розуміли, то своїми акціями вже давно розігнали б звідти псевдо-художників , і вимагали б реальної реконструкції історичного місця, щоб там булo чути подих часу, а не сморід смітників. А може й знайшли б інвестора. Отже, підозрюю, що непорозуміння це в глибинній сутності не через ставлення до історії або природи, а через класову ненависть. Решта – форми. Хаотична, агресивна забудова продовжуватиметься, поки не збереться критична маса людей, які розумітимуть не тільки міські форми, але їхній зміст також. Поки рушій - класова ненавість, місто не відстояти.
Ще на тему.
Через свята, мабуть, або невідомість щоденників непоміченим пройшов цей пост з посиланням на оригінал:
http://ridah.livejournal.com/165555.html
http://zwh.livejournal.com/451327.html
Щоразу, як здіймається у Києві кампанія з захисту історичних памяток або скверів, це викликає у мене дуже неоднозначні почуття.. З одного боку я однозначно «за» збереження історичних памяток і зелене місто. З іншого - громадськість не бентежить, коли історичні пам’ятки перетворюються на бомжатники, і зрештою гинуть від пожеж, коли бомжи розводять там багаття, та природної ерозії занедбаної будівлі, або коли у зеленій зоні під ногами шурхоче не листя, а полишені наркоманами та пияками шприци та пет-пляшки. Громадськість бентежить, коли ці місця захоплює багатій. Бомжам, наркоманам, пиякам – можна. Багатіям – ні.
Андріївський узвіз був моїм улюбленим місцем у Києві, поки не перетворився остаточно на барахолку різного арт-непотрібу та дідусевих армійських ґудзиків. Свого часу доводилося бувати у гостях в одного художника, що мав там «творчу лабораторію»: порепані стіни, східці, якими лячно ходити, запльовані підлоги у під’їзді, і юрби постійно п’яних невизнаних геніїв. Такими ж захаращеними, брудними східцями доводилося проходити й до галерей-музеїв. І це чомусь всіх влаштовувало.
Ні, я аж ніяк не бажаю, щоб Ахмєтов там побудував безглузду з економічної точки зору і небезпечну з огляду на рельєф та підземні води споруду. Я тільки не бачу конфлікту між хапугою-забудовником і громадськістю. Я бачу непорозуміння між людьми, які не знають, що таке міський простір, не відчувають його, не розуміють, не цінують. Не розуміють, як багатії-забудовники, так і пересічні представники громадськості. Якби розуміли, то своїми акціями вже давно розігнали б звідти псевдо-художників , і вимагали б реальної реконструкції історичного місця, щоб там булo чути подих часу, а не сморід смітників. А може й знайшли б інвестора. Отже, підозрюю, що непорозуміння це в глибинній сутності не через ставлення до історії або природи, а через класову ненависть. Решта – форми. Хаотична, агресивна забудова продовжуватиметься, поки не збереться критична маса людей, які розумітимуть не тільки міські форми, але їхній зміст також. Поки рушій - класова ненавість, місто не відстояти.
Ще на тему.
Через свята, мабуть, або невідомість щоденників непоміченим пройшов цей пост з посиланням на оригінал:
http://ridah.livejournal.com/165555.html
http://zwh.livejournal.com/451327.html
no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 06:58 pm (UTC)no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 07:23 pm (UTC)no subject
Date: Wednesday, 18 April 2012 07:55 pm (UTC)Питання не законної забудови це не тільки питання середнього класу, навіщо відмітати решту? Далі появляється політична сила яка виступає проти забудови, але вона має ще кучу гасел і напрямків чим від себе відштовхує, дуже багато свідомих і активних громадян. Або ж цей рух намагаються осідлати існуючі політичні сили, той самий піар Кличків на мітингу.
Активний громадянський рух спротиву незаконним забудовам - з гаслами які стосується суті проблеми. Без заяв про зміну влади, без "от ми прийдем в ВР і настане щастя". Тут і зараз.
Якщо з такого руху виросте політична сила це буде чудово, якщо така сила матиме вагу - чудово. Але передчасне створення політичної партій приведе тільки до створення ще одної з сотні партії з нікому не відомою назвою.
no subject
Date: Thursday, 19 April 2012 10:55 am (UTC)Чому політ. сила, яка виступає проти свавілля олігархів повинна мати гасла, що відштовхують інших громадян, і які саме гасла можуть їх відштовхнути?
Що по-вашому є свідченням передчасності/своєчасності створення нової партії? Конкретніше.
Створити партію ніколи не рано. Інша справа, що можна передчасно вступити у політ. баталії.
no subject
Date: Thursday, 19 April 2012 11:11 am (UTC)тому суперпартія креативщиків ризикує старти Партією - єдиною можливою і єдино правильною.
Лозунги ж проти свавілля олігархів призведуть до приходу "добрих" і "своїх" олігархів, декоративна ротація кадрів, не більше.
Але ми здається відволіклися саме від теми допису, що робити в конкретній ситуації з АЗ. Вихід - створення партії?
no subject
Date: Thursday, 19 April 2012 11:33 am (UTC)Проблему АЗ, як і інших пам'яток та заповідників (тобто реставрацію, збереження історичного надбання) не можна остаточно вирішити за правління ПР.
А нову партію створюють не під захист одного узвоза, а для реорганізайії суспільства. Просто громадяни, які виступають з акціями протесту, мають креативні ідеї, повинні потроху налагоджувати зв'язки і формувати структуру здатну брати участь у політичному процесі.
no subject
Date: Thursday, 19 April 2012 11:40 am (UTC)можете вважати мене параноїком, але це надто схоже на окозамилювання, час потягнути, люди вгомоняться і тд.
no subject
Date: Thursday, 19 April 2012 12:02 pm (UTC)no subject
Date: Thursday, 19 April 2012 12:07 pm (UTC)no subject
Date: Thursday, 19 April 2012 11:25 am (UTC)no subject
Date: Thursday, 19 April 2012 11:57 am (UTC)