kerbasi | Останнього китайського попередження пост

Я знаю, що велика кількість френдів не дорівнює великій кількості постійних читачів. Також я не маю ілюзій, що навіть постійні читачі читають мої записи вдумливо та пам'ятають їх довше за кілька днів. Тому я навчився нормально ставитися до того, що дещо доводиться повторювати багато-багато разів. Але повторення деяких суперечок просто зносить дах!

От тут, за цим посиланням
http://kerbasi.livejournal.com/99052.html
а абзаці, виділеному червоним кольором, ви прочитаєте про моє ставлення до українського села. А підкреслене речення описує типаж, якого я називаю "селюком".

Відтепер, хто мені дорікне моєю міфічною пагордою до села, отримає посилання на цей запис. А при повторних докорах - мабуть, розсваримося.

Суміжна тема: моя теза, що продуктова база у селі для совітських та пост-совітських родин є ресурсним прокляттям України, яке позбавило цілі покоління стимулу до належної пошукової активності, через що були провалені можливості реформувати країну у 1991-му та 2004-му. Але тут ніяких докорів жертовним сільським родичам новоміщан! Вони, сільські родичи мантулили все житя у кол/радгоспі, у вільний час - на городі, вдягалися в один одяг по півстоліття, ніколи у житті не бували на відпочинку, щоб діточкам у місті було ситно і комфортно. Тут докір саме "діточкам". Це вони - паразити, які проїли здобутки старших поколінь і не згенерували нічого взамін, навіть економічної самодостаності не досягли. За це розплатяться їхні діти та онуки, яким доведеться вкалувати, як південнокорецям у повоєнний період. Детальніше тут:
http://kerbasi.livejournal.com/114030.html

PS: я розумію, що багатьох "тролить" слово "селюк". Гаразд, спробую називати "дачником". :-)

Flat | Top-Level Comments Only

За свою історію Китай неодноразово проїдав свої ресурси - голод, скорочення населення, повстання, нова династія, відродження. Приблизна у 17-мі сторіччя почалася світова конкуренція нового рівня. А індустріальна революція на Заході поставила крапку і історичній перспективі імперського Китаю. В Китаї ж навпаки - взяли курс на ізоляціонізм і консервацію.

Тобто на підставі того, що село на загал консервативніше і "ізоляціоністкіше" (хоча ось це теж не очевидно), то отакий "консервативний" шаблон поведінки вирішили обізвати "сільськім менталітетом"? Імхо, не самий вдалий вибір, хоча б з тієї причини, що власне "село" тут "постільки-поскільки", бо це ж явно не сільські дядьки таку політику Китаю формували.
Ну та бог з ним.
(Цікаво чи японській (чи англійській) консерватизм та ізоляціонізм вони так само обзивають, чи по відношенню до нині успішних держав у них інші означення маються? :))

сільські дядьки формували. У Китаї добре працювали соціальні ліфти. Селяни скидалися грошима, запрошували вчителя. Він вчив дітей складати державний іспит (писати моралізаторські твори, наслідуючи стародавніх авторів). Хто отримував відмінний результат - отримував посаду чиновника. Ключовою фігурою у моральній ієрархії був селянин,. деожавні свята - пов'язані з сільгоспсезоном. Типова аграрна цивілізація, яка свою аграрність плекала і намагалася максимально інстиціоналізувати і зберегти.

Ну бог з ним. Але ж і до цього певно були сільські, що не спричиняло занепаду, а тут раптом як занепад - так зразу їм і пригадали їхнє "соціальне походження". (Хоча, стосовно цих ліфтів теж розбиратися треба наскільки вони були доступними, бо щось пригадую, як про якогось китайського пурица мова не заходить, то в кожного другого папа не менший пуриц.) Ця ж система тисячу років існувала, але результати геть різні. (От все одно мені здається що без маньчжурів там не обійшлося. Але то ж не "село", то гірше за село. :))

Останнього китайського попередження пост

Re: балакучий представник дрімучого менталітету

Re: балакучий представник дрімучого менталітету

Re: балакучий представник дрімучого менталітету

Re: балакучий представник дрімучого менталітету