Не годуйте тигрів огірками

Якщо керівники масових протестів серйозні люди, вони мусять розуміти, що певна частина протестувальників налаштована на ризик і бійку до крові в силу свого характеру, темпераменту. Якщо не хочете, щоб вони пішли за провокаторами, знайдіть їм застосування. Вони можуть відстежувати, наприклад, пересування сил противника: адреналін, необхідність швидко мислити та реагувати, а може й десь силою вирватися з лещат - все є.

Хай там як, а у західних ЗМІ сьгодні домінують світлини саме силових дій опозиціонерів, і текст при цьому позитивний. Український протест ніхто не сприйматиме серйозно, якщо він буде абсолютно мирним. Особливо на тлі подій у Таіланді, які часто-густо більш привертають увагу західної публіки, бо Таіланд їм знайомий, а Украіна - ні.

Нехай дипломати наразі застерігають від силових дій, але для успіху нам важливіша громадська думка. Якщо тигрів не намагатися перетворити на веганів, а знайти їм м'ясо для полювання, від них буде користь, і за провокаторами вони не підуть. 

Синдром другого кроку

Відставку Льовочкіна президент не прийняв, і Льовочкін з радістю побіг виконувати обов'язки.
Азарів кидається погрозами. Президент їде до КНР начебто золотий унітаз під ним не хитається. МВД спростовує відставку призначеного винним донецько-києвського головмєнта.
З пресухи президента видно, що нічого він не зрозумів.

Здається, завтра у ВР  пеерівці будуть "бикувати". Переляк пройшов. Готується кидок з контрнаступом.

Я вже писав про типову українську хворобу - синдром другого кроку. На перший крок часто є ідеї і сили, на другий не знаходяться. От завтра й побачимо, чи підготували організатори протестів другий крок.