Ну не знаю... Всі до єдиної жінки, котрих я зустрічав, ніколи не приховували свого віку, а волонтерки Корпусу Миру одразу помічали українську фобію віку в жінок, як місцеву культурну особливість. У корпоративному світі (я - керівник українського підрозділу американської корпорації) всі завжди вкажуть тобі, якщо в тебе краватка перекосилася. Можливо, багато залежить від соціального прошарку. Мене дратують інші корпоративні бздури, як то кілька років тому пішла мода бігати східцями без ліфту, звісно, якщо це ініціює шеф, то підлеглі за ним слідують, а потім, хто захекався, стає об'єктом різних пліток за спиною та косих поглядів, що doesn't fit. Але й це, здається, відходить.
Один в моєму офісі проколовся, у нас прикольна будова, сьома кнопка ліфту, восьмий поверх, вісімнадцять прольотів - така конструкція. Так один побіг, на півдороги здох: I thought it wasn't SO high!