Може здаватися неймовірним, але я маю дедалі сильніше враження, що цей старий дід просто закоханий у бункерне хуйло, мов юний хлопчик, котрий палає бажанням поділитися своєю «незручною таємницею» з усім світом. Це багато би пояснювало… За найменшої нагоди згадує об'єкт свого обожнювання, усюди нав'язливо повторює про свою приязнь, відмовляється визнавати вади, на котрі йому вказують… Не знаю, як іще можна тлумачити те, що він несподівано відмочив на прес-конференції FIFA… Футбольної, дідько, федерації!… …Навіть, навіть якщо це мала бути така завуальована дипломатична «морква перед ослом», то все рівно виглядає так, наче морква в осла стирчить позаду…

Хотів замовити на Розетці полицетримачі (кронштейни) для навішування в рейку. Конструктивно, вони є простою фігурною пластиною з загнутим під 90° верхнім краєм, на який лягає полиця — маючи відповідний метал, не складно виготовити вдома.
У коментарі до замовлення я попросив добрати симетричні пари, бо минулого разу висота місця згину «гуляла». В одній парі різниця висоти становила майже 4 мм, а це вже полиця або хитатиметься, або лежатиме косо, та й розмітити, де прикручувати, з таким розкидом параметрів стає важко.
Нагадує кустарне виробництво без дотримання стандарту, але можна миритися (ніхто ж не застрахований від помилок), коли технічні косяки врівноважено людським ставленням до проблеми…

Натомість продавець моє замовлення просто мовчки скасував із позначкою «Не влаштовує товар». На моє запитання, що це означає, відповів: «Що вони в нас усі різні». А потім подумав кілька хвилин і ще дописав: «Ви вже переконалися в цьому минулого разу».

Востаннє я з таким підходом стикався… та вже понад двадцять років тому. Мені тоді місцевий інтернет-провайдер, з котрим я неформально перестрівся у знайомих, у відповідь на мої конструктивні зауваження щодо сервісу несподівано почав хизуватися, де він бачив усі мої зауваження. Мовляв, я тут монополіст і можу не лише плювати на критику, а ще й на голову тобі наплювати та викинути взагалі з мережі! Заради збереження власної гідности мені тоді довелося трохи перебитися не такими зручними альтернативами. А невдовзі його містечкову монополію зжер великий міський оператор, котрий за всі роки до такої поведінки чомусь не вдавався.

Фактично, ці два випадки відрізняються лише «тоном спілкування» та тим, що тепер це не дрібний підприємець із розпухлим еґом, а цілий виробник різного залізяччя. Проте суть та сама: замість домовитися, як зробити нормально, їхня величність пропонують тобі вимітатися нафіг, коли щось не подобається. Інші ж і так схавають, правда?

Сьогодні в нас ролики, чому це все зрада або чому це все перемога, з'являлися, заступаючи одне одне, ледь не щопівгодини. Я їх навіть не дивився, бо марнування часу. Аж тут осьо такий оригінальний погляд. Якби це виявилося правдою, то можна було би навіть отримати певне моральне задоволення від того, як звичка наганяти туману обертається проти самого наганяльника…