Чим приємний... Такі твої дописи нагадують мені фрагменти спокійних радянських (може, пропагандистських? чи... ну, я не знаю, як назвати цей жанр) фільмів, чи радше відеозамальовок. Ті, на яких вулицями міст їздять червоні тролейбуси з жовтими смужками, квітнуть клумби, ходять пішоходи у платтях, як у моєї мами на моїх дитячих фотографіях, і повільно пропливають вітрини магазинів. Відео кольору сепії про Радянський Союз 70-80-хх років. Вони неквапно показують ту повсякденність, яка ще недавно була нікому не цікавою реальністю, а тепер уже стала історією і тому має якийсь невловимий присмак.
no subject
Чим приємний... Такі твої дописи нагадують мені фрагменти спокійних радянських (може, пропагандистських? чи... ну, я не знаю, як назвати цей жанр) фільмів, чи радше відеозамальовок. Ті, на яких вулицями міст їздять червоні тролейбуси з жовтими смужками, квітнуть клумби, ходять пішоходи у платтях, як у моєї мами на моїх дитячих фотографіях, і повільно пропливають вітрини магазинів. Відео кольору сепії про Радянський Союз 70-80-хх років. Вони неквапно показують ту повсякденність, яка ще недавно була нікому не цікавою реальністю, а тепер уже стала історією і тому має якийсь невловимий присмак.