В Харкові так і називалося "Дружба". Ще була "Планета" напроти "Книжкового світу".
Зараз у "Книжковому світі" якась ганчір'яна установа якогось там сраного кутюр'є, в "Планеті" помінялося все вже разів 10 чи 20, зараз телефони з годинниками (годинніків море, а все одно купив собі на ібеї, бо - годинників море, та нема того мого, що скаже мені - "Ось я! Я твій!")
Дружбу років 8 тому попиляли на три шматки (там була довга зала з книгами), пробили в стінах ще двері, ліворуч банківське відділення якесь, праворуч канцтовари, а в центрі тепере букіністика, де я інколи проводжу цікаві досліди.
Ще була така ж книгарня на Полтавському Шляху, там треба було піднятися стильними східцями на другий поверх і попадав в "закордон". Тепер там теж якесь ганчір'я з брязкальцями.

Ось до тієї "Дружби" ще у 80-і я теж частенько спеціально виїздив зі свого містечка. Там я, коли повернувся з армії, закупився книгами і засів за англійську з французькою.
Про есперанто тоді мені казали, поцікався, та я навіть не звернув уваги на ті поради. Есперантом у нас в СПТУ цікавився фізик. Ото такий типовий інтелігент. Кажуть зовсім зараз "поплохєл": з прибульцями спілкуєтсья майже щоночі...