Худліту і в моїх батьків було чимало, в тому числі і з підписних видань. Але саме з підписних - здебільшого якісь совдепівськи "класики", тобто те, що розповсюджували в них на роботі. Щось пристойне "дістати" їм рідко вдавалося. Та я й не цікавився "вітчизняним".

Я в бібліотеках майже мешкав. Спочатку в обласній на Свердлова, потім у Гмирьовці, в "іноземному" відділі.