А мені здається, що причини у нашому ментальному "індивідуалізмі", на відміну від російського (або совєтського) "колективізму". І саме тому ми інакше (ну або "ніяк", добре, згодна) проявляємо свою зацікавленість. У них - "все побежалипрокоментировали, и я побежал прокоментировал". У нас - прочитав, і вузлик собі напам'ять зав'язав, а прокоментував якщо а) дуже зачіпило, б) якщо згодний. У нас же ще в силу природної скромності люди, якщо не згодні, то промовчуть, а не згодні часто, бо як відомо "три українці, два гетьмани", а росіяни, якщо не згодні, то навпаки, лізуть з лайкою. Тобто, ми настільки різні, що наші прояви зацікавленості дуже різні.
А якщо різні прояви зацікавленості, то і не можна порівняти рівень цієї самої зацікавленості. Але вона безперечно є. Тому і висновок в останньому абзаці сумнівний, як на мене.