Фарсі. Ха. Я неодноразово змушена була переконувати людей (з вищою освітою та інтерелкуальною роботою) в тому, що іранці не говорять арабською мовою і що вони взагалі не араби :) Дай боже, щоб пересічні люди в нас знали хоча б про друге, мова - то вже таке.
Про надзвичайну милозвучність фарсі чую вперше :) Коли я не розуміла її зовсім, вона здавалася мені дуже немилозвучною.

Поезія - так. Але, знову ж таки, всі у нас чули про Омара Хаяма, але більшість, здається, вважає його арабом. Ну, або іранцем, що те саме, що й араб :) Про інших поетів якось не дуже, по-моєму.

Жінки - це з Єсеніна, мабуть :) І лише ті знають, хто читав Єсеніна. Про те, що вони самостійні, всі мої знайомі дізналися від мене :)

Про троянди вперше чую.

Мініатюра - можливо. Але це така річ... не масова сама по собі. Тобто я сумніваюся, що пересічний українець взагалі бачив цей живопис, не кажучі вже про те, щоб стійко ассоціювати його з певною культурою.

Кіно - можливо. Але, знову ж таке, те кіно, яким захоплюються кіномани, не масове. З популярністю індійсього кіно йому ніколи не зрівнятися.

Соромно сказати, але я не знаю, хто така Наталена Королева, тому і про її чоловіка теж нічого не знаю.

Оце мій пересічний погляд :)


Все це я для того так довго писала, щоб сказати вам, що ваші відомості значно глибші за пересічні чи середньостатистичні :)