Будь-яка земля у місті, яка використовується для заробітку сільгосппрацею, є ресурсним прокляттям. Якщо хоббі - то інше питання.
Моя бабуся, яка народилася у місті 1916 рокy від жінки та чоловіка, які також народилися у місті (тобто ніякого зв'язку з селом) мала величезний за сов. мірками шмат землі (прибудинкова територія). В результаті мої канікули були там, на фруктових деревах і на базарі, а батьки не заробляли навіть на харчування, а роботу не міняли, бо до дому 10 хвилин, можна на обід бігати. Отже, для бабусі - жертовність, для моїх батьків - ресурсне прокляття, для мене - потрапляння до категорії тих, хто платить за щасливе совітське життя одного зі старших поколінь.