Слово йому сподобалося як назва, а текст вже вигадував похапцем, напевно.

Про жінок у цьому ракурсі слід було писати у 90-ті, коли крім всіх інших чинників додавалася також і неймовірна наївність представниць суспільства, яке щойно відкрилося світові і самому собі. Останньою написала Євгенія Кононенко 2004-го у "Повії теж виходять заміж", і сама визнавала, що книга запізнилася на кілька років.