Чого ж не повірити, повірю. У нас еквівалентом було влаштуватися фарбувати цистерни на кораблях зсередини. А це просто пекло! З міста нікого там не було. Хай там як, але різне бувало. От, наприклад, у кооперативну добу мої старші товариші брали в оренду в радгоспу на сезон помідорові дільниці. Вкалували нєпадєцкі, але й заробітки були пристойні. Але потім це накрилося, коли весь цей бізнес крутелики під контроль узяли з розпадом СРСР. А якби реформи були б розумні, то, можливо, були б приклади і зворотної міграції з міста до села.