Чого не було, того не було, мої батьки в цьому сенсі були просунуті, тисячу і одну ніч я пам'ятаю, якщо не в оригіналі, тоді точно в якихось адаптаціях чи переказах. Крім того я виросла на адаптаціях Гомера і грецьких міфах. Не кажучи вже про дешеві французькі романи про Анжеліку і австралійські поющіє в тєрновнікє. Ну то вже мабуть твоє покоління не зачіпило, тим більше що це нечоловіча проза.

Там в тебе в передостанньому абзаці двічі Кербасі.