От в цьому плані дійсно різниця в 10 років була суттєвою, і хоч я ще застала перші кілька років саморобний варіант марлі з ватою, вже десь в класі може сьомому до нас в школу!!! прийшли представники тампакса, провели нам семінар і роздали всім по пачці. Це все, звичайно, без хлопців відбувалося.
Ще згадала такий момент, коли тато обурювався щось про те, що замість називати речі (в сенсі проблеми чи хвороби) своїми іменами, притишеним голосом говорили фразу "по жіночому". Ну але в нас прийнято було розмовляти зі мною як з дорослою, навіть про речі, яких я ще через свій вік не розуміла.