з приводу білих зарплат, це не аргумент, а лайно. ми говоримо про податкове законодавство, якщо ми зануримось у суворе дефакто, то почнемо доводити, що в Україні дозволений героїн, бо кому треба його купить і що у нас нетверезим їздити можна, бо даішники хабарі беруть. говорити про закони і потім стрибнути на рівень їх виконання це некоректно.

взагалі у нас не розуміють суть більшості податкових система за кордонами неньки. податки там платить кінцевий бенефіціарій, а бізнес це річ в собі. наприклад, в Новій Зеландії ви можете взагалі забути про податки, поки не заплатите акціонеру дивіденд. звичайно, якщо попадаємо, то це буде не тітка з податкової з питаннями "яке це має відношення до господарської діяльності?", це буде прокурор що розповідає про яхти суду присяжних у вигляді бібліотекарок, менеджерів середньої ланки і фермерів. а вони заздрісні і нещадні.

чи наприклад США. ви говорите про податки там, але забудете що в США немає ПДВ і найпопулярніше податкове порушення там... завищення прибутку. чому? бо погане те llc що не мріє стати inc, а кінцева мета корпорації це розміщення своїх акцій на відомій біржі.

ця імені арбузова та королевської фекалія про низькі податки в Україні, давно мене дратує. треба розуміти, що Україна це держава-плюшкін. вона підбирає все найгірше що є в податкових системах і об'єднує їх в найгірших комбінаціях. є країни з ПДВ, є країни податком на продажі. але об'єднати ПДВ з фіксуванням нормативу прибутковості від обертів це геніально. є сплата податку податковим агентом і є самостійне декларування, але одночасне вилучення податків до сплати заробітної платні і кампанії самостійного декларування це дещо.

патерналістичні очікування це офігєнно, але соціалізм ми вже побудували. рівень рівності доходів на рівні Швеції і це дійсно так. просто Швеція 300 років будувалась на 100 років соціалізму (який судячи з продажу компаній китайцям скінчився), а Україна 400 років займається регулярною самодеструкцією. тому пиріг ділиться значно менший.

і він вже ніколи не виросте.