![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Хто такий лідер, що він робить?
Хто такий лідер, що він робить? Замість введення - фрагмент тексту, написаного мною для одного проекту, пов'язаному з запобіганням корупції в бізнесі. Йдеться про те, що англійською називається tone at the top. Це усталений термінологічний зворот, в нас ще не має загальноприйнятого відповідника. Йдеться про належну тональність на вищих щаблях керівництва. Наразі не має значення, яким має бути точний відповідник. Головне - розуміти, як організація функціонує. При чому написане справедливо не тільки для бізнесу, але й для будь-яких форм організацій, в тому числі й держави в цілому. Ну, а власне відповідь на питання стосовно ролі лідера буде в іншому дописі пізніше.
----
З повсякденної управлінської практики легко переконатися, що поведінка підлеглих значною мірою віддзеркалює поведінку керівників. Часто можна почути від недосвідчених керівників, мовляв, я приходжу на роботу пізніше, але я ж працюю 24 години на добу: я
приймаю рішення в автомобільній корці, за сніданком, в душі – практично ніколи не можу відволіктися, а що працівники, - викинули все з голови після 6-ї вечору та й розлетілися по власних приватних справах. І ось дивується такий керівник, що вся очолювана ним
команда так само приходить на роботу з запізненням, як і він.
Давно вже стало постулатом в педагогіці, що передовсім копіюється поведінка, а не слова. Якщо слова розходяться з поведінкою, то саме поведінка сприймається, як зразок для слідування. Це повністю стосується й антикорупційної діяльності. При чому, щоб відправити підлеглим хибний сигнал, керівництву не обов’язково вдаватися безпосередньо до відкритих корупційних дій. Достатньо створювати для них передумови, як-то не вживати заходів з запобігання конфлікту інтересів при призначеннях на посади та розподілі завдань, вдаватися до фаворитизму в стосунку до окремих осіб, чинити незначні, «невинні» зловживання, використовуючи власність компанії , як-то, наприклад, порушення в сфері політики щодо використання автомобілів, необґрунтовані представницькі витрати тощо. Саме тому серед головних вимог міжнародних організацій є вимога створення на вищому щаблі корпоративного керівництва належної тональності, чіткої декларації відмови від корупційних практик та тих практик, що їм сприяють,
передовсім самим вищим керівництвом.
Якщо належна тональність у верхах - на місці, далі
потрібно розповсюдити її на всі рівні організації. Неможливо вимагати чогось від працівників та від нижчих щаблів менеджменту, якщо їм не доведені цінності, принципи, очікувана правильна поведінка, та вони не попереджені про поведінку, якій слід запобігати та за яку можна понести дисциплінарну, а в крайніх випадках - навіть адміністративну та кримінальну відповідальність.
----
З повсякденної управлінської практики легко переконатися, що поведінка підлеглих значною мірою віддзеркалює поведінку керівників. Часто можна почути від недосвідчених керівників, мовляв, я приходжу на роботу пізніше, але я ж працюю 24 години на добу: я
приймаю рішення в автомобільній корці, за сніданком, в душі – практично ніколи не можу відволіктися, а що працівники, - викинули все з голови після 6-ї вечору та й розлетілися по власних приватних справах. І ось дивується такий керівник, що вся очолювана ним
команда так само приходить на роботу з запізненням, як і він.
Давно вже стало постулатом в педагогіці, що передовсім копіюється поведінка, а не слова. Якщо слова розходяться з поведінкою, то саме поведінка сприймається, як зразок для слідування. Це повністю стосується й антикорупційної діяльності. При чому, щоб відправити підлеглим хибний сигнал, керівництву не обов’язково вдаватися безпосередньо до відкритих корупційних дій. Достатньо створювати для них передумови, як-то не вживати заходів з запобігання конфлікту інтересів при призначеннях на посади та розподілі завдань, вдаватися до фаворитизму в стосунку до окремих осіб, чинити незначні, «невинні» зловживання, використовуючи власність компанії , як-то, наприклад, порушення в сфері політики щодо використання автомобілів, необґрунтовані представницькі витрати тощо. Саме тому серед головних вимог міжнародних організацій є вимога створення на вищому щаблі корпоративного керівництва належної тональності, чіткої декларації відмови від корупційних практик та тих практик, що їм сприяють,
передовсім самим вищим керівництвом.
Якщо належна тональність у верхах - на місці, далі
потрібно розповсюдити її на всі рівні організації. Неможливо вимагати чогось від працівників та від нижчих щаблів менеджменту, якщо їм не доведені цінності, принципи, очікувана правильна поведінка, та вони не попереджені про поведінку, якій слід запобігати та за яку можна понести дисциплінарну, а в крайніх випадках - навіть адміністративну та кримінальну відповідальність.