Одно слово, дожилися. Завжди українською було легше висловити смішне, навіть попри потужну інвазію єврейських талантів у російську культуру на початку ХХ ст. Аж до пандемії телебачення. І коли наприкінці того ж таки ХХ ст. вимерли, зокрема в літературі, носії питомої української мови і питомого українського чуття смішного.