Я, мабуть, безнадійно старомодна і мене ще бреславський роман цього письменника налякав :-), але Парандовського щиро раджу. Дія роману відбувається напередодні 1 світової війни, головний герой якраз переживає особисту кризу, тобто втрату віри в Бога, а одночасно й першу любов... але я не про те. Є там такий класний, хоч і дрібненький епізод: головний герой виступає з декламацією на патріотичному вечорі, зал удекорований в патріотично-польському стилі:
"Під весняним небом простягався "загальний вид" Львова, але без собору святого Юра - чи забракло місця, чи визнано, що шедевр генерала де Вітте може справити небажане враження".
Вельми типова картина, але і з де Вітте поплутав. Архітектор Юра - Бернард Меретин.