Існує чимало інтерпретацій понурих облич совків. Черги, нестача базових речей у магазиназ (дефіцити), примітивний побут - все це не додавало оптимізму. Конкретно влади чи стукача настільки не боялися, щоб ходити наляканими, принаймні, за часів Брежнева. А ще в них чомусь постійно були виснажені обличчя, вони постійно були втомлені, знесилені - це вже, мабуть, суто психологічне, бо коли я спілкуюся з колегами однолітками, то ми всі погоджуємося, що якби наші батьки так працювали, як ми, то вони померли б за перший місяць, а нас ще вистачає на спортзали, соціалізацію, блоги, тощо.