Ставки податків дійсно в Україні здебільшого нижчі, ніж середні у світі, але це нічого не означає. Вести мову про ставки це вішати локшину на вуха необізнаним. Чого тільки вартує норма, згідно з якою не можна додавати до витрат витрати на придбані матеріали, комплектуючі аж до отримання грошей за готову продукцію. Це одразу ж призводить до суттєвої переплати податку на прибуток в початковий період виробничого циклу. Навіть якщо хтось хоче робити щось швидке (пиріжки пекти), це означає, що напочатку ведення діяльності треба мати гроші не тільки на поточні витрати, а ще й на суттєву передплату податку, котра колись відмінусується, але до того часу ще треба звести якось кінці з кінцями. Такі ж "тонкощі" є і з ПДВ, та взагалі весь кодекс побудований на розширенні бази оподаткування та змушуванні платників переплачувати податки.
От тут і ховається дороговизна започаткування та ведення бізнесу в Україні. Хто зводить все до реєстраційних процедур, вочевидь з підприємницькою діяльністю в Україні не стикався.