революцію зробила інтелігенція. Євреї складали її левову частку в силу соціальних причин. Вже не було обмежень на отримання ними вищої освіти, тому вони повалили до університетів. А там власне зібралися інші не приший кобилі хвіст з месіанськими мріями про перебудову світу вже з корінних. Там, взагалі, був зброд зі всіх меншин, а згодом і різних фріків з усього світу: поляки, німці, вихідці зі всіх народів Австро-Угорщини (через військовополонених 1-ї світової), китайців і т.д. Дещо схоже на Талібан, де навіть кіількох англомовних білих американців з християнських родин військові США затримали 2001-го.
А чому євреї не визнають свого чиннику у революції та громадянській війні, на то є дві причини: 1. Релігійні євреї саме тоді постраждали від нерелігійних євреїв і своїми останніх ніколи не вважали. Серед релігійних домінує не національна, а релігійна самоідентифікація. 2. Проголошення держави Ізраїль стало можливим завдяки не дуже приязному, але таки досягнутому компромісу між лівими, правими, релігійними ортодоксами і євреями східного походження. Навіть у самі критичні роки холодної війни та арабо-ізраїльських конфліктів істеблішменту доводилося терпіти компартію з її газетами та агітацією у стилі типової 5=ї колони, щедро фінансовану СРСР. Будь-яка найліберальніша економічна програма ніколи не чіпає профспілкову організацію Гістадрут, яка фактично є концентрацією всього найгіршого, що може вигадати ліва голова. Отже, засуджувати лівих, навіть злочини комунізму там наразі не припустимо. І так буде ще довго. Там просто шанують жертв комунізм і одночасно виплачують пенсії різним комуноїдам, а їхній порослі забезпечуть видімість квазісоціалістичної економіки через кібуци та Гістадрут.
Моя родина у 20-ті роки страждала від класово свідомих євреїв-комуноїдів, а вже у моє життя з релігійними євреями у мене ніколи проблем не було. Я цікавився певний час іудаїзмом, мав знайомства серед релігійних. Дуже симпатичні люди, і,до речі, з розумінням ставляяться до проблем становлення української нації. Це саме було перед помаранчевою революцією. Я вже не кажу, що революцію підтримали практично на 100%. А асимілянти - то інша справа. Вони й не більше євреї, ніж депутат Колесниченко українець, а Янукович - білорус.
Я не хочу заглиблюватися у тему різних матеріалів, що ходять інтернетом, бо срач гарантований, а переконати нікого неможливо. Для себе я все вирішив просто: оскільки ці матеріали бентежать кирилічний інтернет, то цивілізованій людині їх серйозно сприймати недоречно. Для мене вже давно кирилічні джерела не джерела, а кирилічна наука не наука. Стосовно цього я також не сперечаюся. Це постулат, обговоренню не підлягає. take it or leave it.
no subject
А чому євреї не визнають свого чиннику у революції та громадянській війні, на то є дві причини:
1. Релігійні євреї саме тоді постраждали від нерелігійних євреїв і своїми останніх ніколи не вважали. Серед релігійних домінує не національна, а релігійна самоідентифікація.
2. Проголошення держави Ізраїль стало можливим завдяки не дуже приязному, але таки досягнутому компромісу між лівими, правими, релігійними ортодоксами і євреями східного походження. Навіть у самі критичні роки холодної війни та арабо-ізраїльських конфліктів істеблішменту доводилося терпіти компартію з її газетами та агітацією у стилі типової 5=ї колони, щедро фінансовану СРСР. Будь-яка найліберальніша економічна програма ніколи не чіпає профспілкову організацію Гістадрут, яка фактично є концентрацією всього найгіршого, що може вигадати ліва голова. Отже, засуджувати лівих, навіть злочини комунізму там наразі не припустимо. І так буде ще довго. Там просто шанують жертв комунізм і одночасно виплачують пенсії різним комуноїдам, а їхній порослі забезпечуть видімість квазісоціалістичної економіки через кібуци та Гістадрут.
Моя родина у 20-ті роки страждала від класово свідомих євреїв-комуноїдів, а вже у моє життя з релігійними євреями у мене ніколи проблем не було. Я цікавився певний час іудаїзмом, мав знайомства серед релігійних. Дуже симпатичні люди, і,до речі, з розумінням ставляяться до проблем становлення української нації. Це саме було перед помаранчевою революцією. Я вже не кажу, що революцію підтримали практично на 100%. А асимілянти - то інша справа. Вони й не більше євреї, ніж депутат Колесниченко українець, а Янукович - білорус.
Я не хочу заглиблюватися у тему різних матеріалів, що ходять інтернетом, бо срач гарантований, а переконати нікого неможливо. Для себе я все вирішив просто: оскільки ці матеріали бентежать кирилічний інтернет, то цивілізованій людині їх серйозно сприймати недоречно. Для мене вже давно кирилічні джерела не джерела, а кирилічна наука не наука. Стосовно цього я також не сперечаюся. Це постулат, обговоренню не підлягає. take it or leave it.