Це не конче правда, це - суб'єктивна думка. У когось вона - інша, то шо, то -брехня? Лесю, ви ж не жалієтеся на всю вулицю, що вам мешти тиснуть - ви їх перестаєте носити. І я маю право таких істеричних нарікальників відфрендити, щоб не викликали в мене підсвідомого бажання комусь догоджати. Бо догоджати я мусила б, скажімо, найнявшись чистити їм мешти, а не у своєму щоденнику, де хочу бути максимально відвертою, а не прислуговувати чиїмсь смакам чи примхливим-істеричним заявам. Така моя думка. І я на неї теж маю право.

От якраз карати - тут абсолютно недоречне, ні словом, ні ділом. Не визнаю такої дії взагалі. Хто суддя - щоб карати? Йдеться про те, піти мовчки - чи лишитися й виносити комусь присуди, яких не просять...