![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
френдо-політичне
Я стараюся вести цей щоденник відсторонено, мовляв, Кербасі це все ж таки не зовсім я, тому й не варто приймати близько до серця те, що відбувається тут з Кербасі. Переважно це вдається, але все ж таки деякі речі інколи пробивають. От мене просто бісить, коли хтось починає писати щось штибу «френд-стрічка нецікава», «френди пишуть одну фігню», «френд-стрічка пуста», "у френд-стрічці нема, чого читати". Я це приймаю на свій рахунок, що моє місце у френд-стрічці цього власника щоденника це те ж саме, що пусте місце, або нецікаве, або генератор нісенітниць. Якщо це прохоплюється раз, то я ставлюся з розумінням, бо кожний має право на незадоволення та гарячі слова з пересердя. Але коли це повторюється, тоді відтепер – розфренд.
no subject
За кілька днів виповниться 13 років моєї інтернетної присутності. Перші два роки пройшли виключно в англомовному інтернеті. Потім ще кілька років на 3/4 в англомовному.
У кирилічному сегменті дійсно немає нічого оригінального. Якщо не потрібні переклади, то й немає ніякої необхідності звертатися до кириличномовної інформації. Я ще роки два тому у дискусії з кимсь з ЖЖ написав, що наука кирилічними мовами для мене не існує. Тобто практично те ж саме, що й Ви пишете.
Чому ж я тут? От власне спорідненість травматичного життєвого досвіду впливає на мене терапевтично. Тепер вже це мені не так потрібно, я вже майже вилікувався, тому дедалі частіше починаю знов дивитися на некирилічний світ. В англомовному світі я у зоні комфорту, і принаймні ще три мови я можу досить швидко відновити для спілкування у форумах, а якщо докласти старань - то й до написання оригінального контенту.
Я фактично роблю те ж саме, що й Ви, я знаходжу собі розсилки з цікавих мені тем з некирилічного світу, як куплю Кіндл чи щось подібне (от власне й застряг перед проблемою вибору), то почну передплачувати інтелектуальні видання. Паперові не хочу, бо не довіряю пошті та й вже немає куди їх розміщувати у малогабаритній бетонці.
Мені ще цікаво самому писати українською. Можливо, як я колись існував у вакуумі, а потім виборсувався з грузького, липкого середовища, так само десь є споріднена душа, якій бракує знання, що є хтось подібний, хто цей вакуум подолав, а потім пробив інтелектофобський опір середовища, і це тій людині надасть сил для боротьби.
no subject
Ну, від мови какли дуже швидко відучають будь-кого, хто не вписується в їхні селянські уявлення про світ.
До речі, якраз зараз щось торкнуло на "Český rozhlas Dvojka" одна písnička, Я її декілька років вже чув, а тут щось вслухався -- і якось торкнуло. Поліз шукати. Виявилось, це "Proměny", от у виконанні непевен, бо на Розгласі, як на Мене, більш експресивно виконують, а на ютубі, переважно, Čechomor та Lenka Dusilová, але не в тому річ.
Ота Lenka Dusilová навіть габітусом майже Марійка Бурмака.
Я так сміявся, так сміявся! Бо какли Марічку Бурмаку віддячили ггг
no subject
Я життя Бурмаки не відслідковую, а Ленка - мила жіночка, і співає душевно.
А з чехами в мене не дуже приємний досвід. Вони, зазвичай, за окупацію дорікають, або за проституток. В них, як і в українців, дуже багато комплексантів.
no subject
А з чехами, Я так розумію, важко мати приємний досвід, бо вони наволоч ще та, за що й поважаю. А свої комплекси вони можуть собі в сраку засунути, виходячи з їхніх жеж уявлень про життя.
Там десь пару місяців тому, теж на розгласі слухав, мер Праги чи Брна щось про каклів образливе офіційно висловив, так, з одного боку, Я його чудово розумію, бо приблизно уявляю, яка каклота там, у Чехії, переважно працює, але, з іншого, коли б какли були не каклами, то нагодували б його гівном. Але оскікльки какли саме какли..ну, далі зрозуміло бхихи