Дякую!
Я у віці "під 40" відкрив для себе, що я навіть люблю своє рідне місто, хоча мені там було настільки дискомфортно, що просто слів підібрати важко, щоб описати. Точніше, навіть не сам відкрив. Зустрів людину, яка дуже позитивно та об'єктивно мені про моє ж місто розповіла. При чому ми не земляки. От таке буває!

Книжки я поступово роздаю. Найскладніше з вузькоспеціалізованою літературою. Зацікавлення в мене пройшли, література залишилася. Важко знайти, кому віддати. Бібліотеки не люблю. Якось зі мною так порозмовляли, нібито я не віддаю книги, а забираю в них місячну зарплату всього колективу. Мені тяжко дається спілкування з бюджетною сферою...