Вважаю, що якщо це не твоє, і є куди діватись, то краще не треба. Я помітила себе дуже толерантною тільки в тому випадку, якщо мені дійсно нікуди податись. Як тільки така можливість з'являється, моя свідомість каже "не хочу" і хоч ти лусни, не буду. Людина сама відчуває, коли треба поступитись, а коли бути собою. Тому, я б не робила експериментів без зайвої потреби. Вважаю, що ми зовсім не такі погані, як є вже зараз. Звичайно, дещо можна покращити значно, але це не означає позбавитись принципового.
Does that make any sense for you?