Щодо Миколаєва, то тут хочеться додати дивну традицію особливої формальності експлуатації транспортної системи. До початку 70х місто мало систему вузькоколійного трамваю, розбудовану у 10ті-20ті рр, який був невідомо для чого перешитий на широку колію і перенесений на другорядні вулиці, при цьому нові райони він не охопив. Які були на це витрачені кошти - можна здогадатися. Тролейбус прийшов на центральні вулиці міста замість перенесеного на паралельні вулиці трамваю (тобто, дублював його), але мав дуже важливу лінію на мікрорайон Північний, яка обслуговувалася при цьому НАЙГІРШЕ з усіх. Зрештою, напочатку 90х з'явилися плани будівництва в місті метро. Цим багато українських міст страждає: не може дати ради траснпортові, що не потребує великих інвестицій, а вимагає від центру фінансування метро.
Зараз у Миколаєві на маршрутах електротранспорту працює по 1-3 (!) машини, інфраструктура не зруйнована (лінії не ліквідували), але вкрай зношена. Муніципального автобуса нема. 95% пасажиропотоку вивозять маршрутки, звичайно ж, на проспект Леніна за вищеописаною схемою.
Щодо Львова, то там трохи цікавіше. Система вузькоколійного трамваю збереглася, і вона навіть приносить прибуток і є об'єктом уваги та інвестицій влади, але за радянські часи місто виросло втричі, а лінії у нові мікрорайони не прийшли (збудували лише 1 радіус). В результаті трамвай, як атракціон, ходить історичним центром, вистоюючи в страшенних заторах. У нові жилмасиви деінде ходять тролейбуси, але вони не везуть у центр, а обриваються на його периферії. Незручно. Муніципальних автобусів нема. Тому 80% львів'ян їздять на маршрутках, які всі також везуть або на проспект Свободи (дорога 4 смуги), або на Вокзал (дорога 2 смуги). Маршрутки у Львові є реальним чинником заторів у тісному історичному центрі.
Ідея міської влади в теорії заключалася в тому, щоб люди не використовували просп.Свободи і Вокзал, як єдині транспортні вули міста і якщо ім у центр не треба, щоб вони туди навіть не заїжджали, а кому треба, щоб їздили у великих автобусах. Тобто, застивити транспортиків організувати хордові маршрути, а радіальні перевести на великі автобуси. Але на практиці це вилилося на перерозподіл маршрутів між "своїми" перевізниками і "несвоїми", повний бардак у інформуванні населення і призвело до збільшення кількості пересадок невідомо з чого невідомо на що. Що викликало справедливе обурення.
Цікаво, що третина Львова живе на жилмасиві Сихів (який обслуговує 40% маршруток міста), куди таки почали будувати трамвайну лінію з самісінього центру, і не так давно, але її будівництво на певному етапі "чомусь" завмерло. Проти цього ніхто не виступав.
no subject
Зараз у Миколаєві на маршрутах електротранспорту працює по 1-3 (!) машини, інфраструктура не зруйнована (лінії не ліквідували), але вкрай зношена. Муніципального автобуса нема. 95% пасажиропотоку вивозять маршрутки, звичайно ж, на проспект Леніна за вищеописаною схемою.
Щодо Львова, то там трохи цікавіше. Система вузькоколійного трамваю збереглася, і вона навіть приносить прибуток і є об'єктом уваги та інвестицій влади, але за радянські часи місто виросло втричі, а лінії у нові мікрорайони не прийшли (збудували лише 1 радіус). В результаті трамвай, як атракціон, ходить історичним центром, вистоюючи в страшенних заторах. У нові жилмасиви деінде ходять тролейбуси, але вони не везуть у центр, а обриваються на його периферії. Незручно. Муніципальних автобусів нема. Тому 80% львів'ян їздять на маршрутках, які всі також везуть або на проспект Свободи (дорога 4 смуги), або на Вокзал (дорога 2 смуги). Маршрутки у Львові є реальним чинником заторів у тісному історичному центрі.
Ідея міської влади в теорії заключалася в тому, щоб люди не використовували просп.Свободи і Вокзал, як єдині транспортні вули міста і якщо ім у центр не треба, щоб вони туди навіть не заїжджали, а кому треба, щоб їздили у великих автобусах. Тобто, застивити транспортиків організувати хордові маршрути, а радіальні перевести на великі автобуси. Але на практиці це вилилося на перерозподіл маршрутів між "своїми" перевізниками і "несвоїми", повний бардак у інформуванні населення і призвело до збільшення кількості пересадок невідомо з чого невідомо на що. Що викликало справедливе обурення.
Цікаво, що третина Львова живе на жилмасиві Сихів (який обслуговує 40% маршруток міста), куди таки почали будувати трамвайну лінію з самісінього центру, і не так давно, але її будівництво на певному етапі "чомусь" завмерло. Проти цього ніхто не виступав.