Вже в перебудову писали у місцевій пресі, що найбільша зарплата в Миколаєві була в ректора кораблебудівного інституту Алєксандрова. Підозрюю, що вона в нього була найвища тільки тому, що його перевели з Ленінграду, де він і заробив собі всі свої академічні титули. Зарплата була в акурат, як в судноскладальника з надбавками. Тобто лише одна особа на півмільйонне місто могла якось конкурувати на споживчому ринку з простим робітником. А якщо додати, що в робітників зазвичай були дармові харчі від сільських родичів, то він, приїжджий, однозначно програвав. Мабуть, і партійні функціонери з усіма їхніми пільгами до простого парубка, міщанина у першому поколінні не дотягували. Тому ясно, чому це славне місто завжди дає комунякам та регіоналам до трьох чвертей голосів і тільки останнім часом почала намальовуватися тенденція до зниження.
---
Якщо хтось з селолюбців це прочитає - не переймайтеся, панове, я так село не люблю виключно через заздрощі.