Сказав німець - значить, правда!
Три роки тому, а саме 20 лютого 2010 я написав допис "Бідність і еміграція":
http://kerbasi.livejournal.com/49898.html
Досвід у ЖЖ в мене тоді був малий, я навіть не знав, що таке "дупобіль", коментарів мої дописи якщо збирали два десятки, то це був величезний трафік. І раптом - стільки коментарів! Я там ще повидаляв трошки. а хтось і самоліквідувався відтоді і все одно - більше шести десятків.
Можна сказати, що публіка моїх думок не сприйняла, а дехто навіть нахамив. Одна пані з чарівним ніком навіть нещодавно в іншому ЖЖ не могла заспокоїтися і згадувала, хоча вже три роки минуло.
Що маємо тепер? А тепер маємо книжку "Мама по Скайпу", написану 11 українськими авторами та презентовану на Ляйпцизьскому книжковому ярмарку. Гуглиться легко, але для зручності дам перше-ліпше посилання на реляції:
http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2013/03/14/893602.html
А ось тут презентація книги за участю німецького посла:
http://interfax.com.ua/news/general/150592.html
"Посол добавил, что трудовая миграция имеет негативные последствия для членов семей трудовых мигрантов и поприветствовал публикацию книги "Мама по Скайпу", результат украинско-немецкого социально-трудового проекта, которая поднимает тему социального сиротства как следствие трудовой миграции и, в более широком понимании, современной коммуникационной бездне между родителями и детьми".
І щось я не спостерігаю в інтернеті обурення україномовної громади!
Отже, шановні читачі, якщо захочете в черговий раз образитися на дописи декоративного українофіла з москальською ментальної матрицей, зрадника України з іноземними корпораціями, сноба-селяноненависника, поверхахапайського обскурантиста Кербасі, подумайте зайвий раз, чи за три роки не доведеться аплодувати іноземному послу та своїм власним обраним іноземним соціальним проектом авторам за написане та сказане теж саме.
http://kerbasi.livejournal.com/49898.html
Досвід у ЖЖ в мене тоді був малий, я навіть не знав, що таке "дупобіль", коментарів мої дописи якщо збирали два десятки, то це був величезний трафік. І раптом - стільки коментарів! Я там ще повидаляв трошки. а хтось і самоліквідувався відтоді і все одно - більше шести десятків.
Можна сказати, що публіка моїх думок не сприйняла, а дехто навіть нахамив. Одна пані з чарівним ніком навіть нещодавно в іншому ЖЖ не могла заспокоїтися і згадувала, хоча вже три роки минуло.
Що маємо тепер? А тепер маємо книжку "Мама по Скайпу", написану 11 українськими авторами та презентовану на Ляйпцизьскому книжковому ярмарку. Гуглиться легко, але для зручності дам перше-ліпше посилання на реляції:
http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2013/03/14/893602.html
А ось тут презентація книги за участю німецького посла:
http://interfax.com.ua/news/general/150592.html
"Посол добавил, что трудовая миграция имеет негативные последствия для членов семей трудовых мигрантов и поприветствовал публикацию книги "Мама по Скайпу", результат украинско-немецкого социально-трудового проекта, которая поднимает тему социального сиротства как следствие трудовой миграции и, в более широком понимании, современной коммуникационной бездне между родителями и детьми".
І щось я не спостерігаю в інтернеті обурення україномовної громади!
Отже, шановні читачі, якщо захочете в черговий раз образитися на дописи декоративного українофіла з москальською ментальної матрицей, зрадника України з іноземними корпораціями, сноба-селяноненависника, поверхахапайського обскурантиста Кербасі, подумайте зайвий раз, чи за три роки не доведеться аплодувати іноземному послу та своїм власним обраним іноземним соціальним проектом авторам за написане та сказане теж саме.