Сказав німець - значить, правда!

[kerbasi]

Три роки тому, а саме 20 лютого 2010 я написав допис "Бідність і еміграція":
http://kerbasi.livejournal.com/49898.html

Досвід у ЖЖ в мене тоді був малий, я навіть не знав, що таке "дупобіль", коментарів мої дописи якщо збирали два десятки, то це був величезний трафік. І раптом - стільки коментарів! Я там ще повидаляв трошки. а хтось і самоліквідувався відтоді і все одно - більше шести десятків.

Можна сказати, що публіка моїх думок не сприйняла, а дехто навіть нахамив. Одна пані з чарівним ніком навіть нещодавно в іншому ЖЖ не могла заспокоїтися і згадувала, хоча вже три  роки минуло.

Що маємо тепер? А тепер маємо книжку "Мама по Скайпу", написану 11 українськими авторами та презентовану на Ляйпцизьскому книжковому ярмарку. Гуглиться легко, але для зручності дам  перше-ліпше посилання на реляції:
http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2013/03/14/893602.html

А ось тут презентація книги за участю німецького посла:
http://interfax.com.ua/news/general/150592.html

"Посол добавил, что трудовая миграция имеет негативные последствия для членов семей трудовых мигрантов и поприветствовал публикацию книги "Мама по Скайпу", результат украинско-немецкого социально-трудового проекта, которая поднимает тему социального сиротства как следствие трудовой миграции и, в более широком понимании, современной коммуникационной бездне между родителями и детьми".

І щось я не спостерігаю в інтернеті обурення україномовної громади!
Отже, шановні читачі, якщо захочете в черговий раз образитися на дописи декоративного українофіла з москальською ментальної матрицей, зрадника України  з іноземними корпораціями, сноба-селяноненависника, поверхахапайського обскурантиста Кербасі, подумайте зайвий раз, чи за три роки не доведеться аплодувати іноземному послу та своїм власним обраним іноземним соціальним проектом авторам за написане та сказане теж саме.

Comments

[larry-bc.livejournal.com]

Цікаво.
Дякую.

Поширю. )

(frozen)

[chita-i.livejournal.com]

А які саме цінні думки ви поширюватимите? Можна запитати щоб своїми словами?

(frozen)

[larry-bc.livejournal.com]

Одразу посилання на запис.

[nboyko.livejournal.com]

Справа зовсім не в грошах, а в тому, що за вікном "сонячна Італія", а не Мордор

[crema-catalana.livejournal.com]

За посиланнями не ходив, тексти не читав :)

[plauntago.livejournal.com]

Срач, раунд другий? :)

[crema-catalana.livejournal.com]

Прошу?

[b-al-u.livejournal.com]

Нєт пророка в своьом отєчестве

(frozen)

[chita-i.livejournal.com]

Цей допис не витримує ніякої критики навіть щоб його коментувати. Про пенсії тобі пояснили 3 роки тому, але не знаю, чи ти второпав через свою упереджену думку про рівень "заробітчан". Що буде потім, ясно, страна совєтов нічого не винна своїм "дітям війни" по визначеню як не пару-трійку доларів чи євро і то через те, щоб за кого треба голосували. Тому ділити ту багату пензію якось дуже вже кумедно. Ну а скільки грошей зараз у порівнянні з загальним прибутком країни присилають заробітчани (без них Україні настав би гаплик уже точно прямо зараз, плюс борги папєрєднікав), тобі, сподіваюсь, відомо, але ти анічирк. Ти дивишся в майбутнє, мабуть. гигиги Дітей тобі жалко? Так українці з сел тих дітей давно виштовхують (а тепер, як треба, і з країни), щоб життя у них хоч якесь було. Що деяка частина прожре і не вивчиться, чи не навчиться сама заробляти - то правда. То не стали ті діти квітнути, бо не зрозуміли ситуації, стали совками приватними, не за рахунок держави, а за рахунок родичів. Частина втрачається по любому. Особливо у такому маразмі як в Україні.

Хто аплодує теж неясно. Що твій репресивний дискурс (вибачаюсь за лайливе слово) співпав з ЗМІшним? Ото диво! Що німецький посол гуманізірствуєт? Так історично показано, як німці до турків емігрантів ставились чи до українців і зараз і раніш. Емпатії у тебе з німцями сукупно ноль. І розуміння ноль. Ти так не вирішиш ніякої проблеми, бо рівень розуміння твій дуже вже совковий, дуже вже містечково-снобський. І так, усі епітети, які ти наводиш до себе, на жаль, поки залишаються в силі. Щось ти не ростеш над собою, Кербасі. Ще ж молодий нібито.

[plauntago.livejournal.com]

Срач, срач, срач!!! :)

(frozen)

[kerbasi.livejournal.com]

Що ж ти тут робиш, якщо мій допис не вартий коментування?

Стосовно пенсій три роки тому всі притомні люди погодилися, що є персональний рівень - пенсії малі, і є макрорівень - ВВП не вистачає навіть на малі пенсії. От я обговорював друге.

Цей допис не про пенсії, а про соціальні проблеми, які притомні люди порушують. Не бачу причин для твого психозу, інших ніж твоє особисте упередження.

І краще не мене тут тролити, а піти насрати на німецького посла, видавців книги, спонсорів, авторів тощо.

[candrika.livejournal.com]

Знаєте, за що я люблю ваші дописи? За те, що ви часто щось таке кажете що ламає мої стереотипи (в широкому сенсі цього поняття як звичні схеми розуміння), це перше, а друге, те що ваша позиція, принаймні з вашої точки зору має детальне обґрунтування, навіть якщо воно не завжди присутнє, і не завжди з першого разу зрозуміле, воно є.
Я далеко не завжди з вами погоджуюся, от, на приклад, про викладання літератури в школі - я навіть ще не вирішила, наскільки саме я не погоджуюся - мені це треба би було ще обдумати, в будь-якому випадку це питання для мене не нагальне, і не центральне, хоч і цікаве. Але я дуже ціную саму можливість почути позицію, настільки з моєї точки незвичну, і нетрадиційну, що спочатку навіть не знаєш, що сказати. Це насправді велика рідкість і велика цінність - отак от задурно, без особливих зусиль і пошуків, мати доступ до мінного поля для власних стереотипів, і тестову лабораторію для власних поглядів.
Ну але тут йдеться про погляди все-таки трохи відсторонене від особистого - ви рідко пишете про ті речі, які я сприймаю болісно і особисто, рідко коли зачіпаєте власне те, що є важливим і внутрішнім у моїй ідентичності. Ото я сьогодні задумалася, якби ви вели таку підривну діяльність на ідейному полі, скажімо, мого дисеру, чи почала б я точно так само ображатися і реагувати, як ваші традиційні критики.

Про заробітчан - треба було бути сліпим і глухим, щоб не розуміти, що другий бік заробітчанства - тимчасове дитяче сиріцтво, але з іншого боку, чи настільки ця відсутність батьків відрізняється від сиріцтва реального, чи від досвіду дітей розведених батьків, чи дітей, які когось із своїх батьків не бачать, бо ті весь час на роботі? Тобто це нехай сімейно-психологічний аспект. Аспект економічно-світоглядний чи пристосувансько-використальницький - ну то воно або є або нема і в заробітчанських, і в не заробітчанських умовах - між тим чи купити диплом (телефон, машину, весілля) за зароблене в італії, чи за зарізане порося в селі великої різниці нема. Чи за гроші зароблені татом вдома без ніякого заробітчанства.

В нашій родині виникла була зворотня проблема, а саме, як адаптувати назад до життя вдома трохи дивакуватого вуйка, який за двадцять років примітивного заробітчанства настільки здивачів і звик до свого внутрішнього світу і своїх котів, що просто неможливо було знайти, чим би він міг вдома займатися крім як пити, курити і депресувати, і взагалі неможливо було з ним знайти спільну мову, нікому. А діти мають чутися винними, що тато ціле життя гарував "для них", а вони його не досить люблять, не досить цінують, і не досить розуміють, в той час як їх ніхто не питався, коли тато їхав на заробітки.

(frozen)

[chita-i.livejournal.com]

Таки зовсім дикий вуйко? Ти диви! 20 років примітивного заробітчанства! Уй-юй-юй! Так і не побачив світ бідний вуйко! Його родина мусила за цей час сильно інтелектуально підрости!

[kerbasi.livejournal.com]

Три роки тому мене на той допис надихнула програма на ТВ Полонія стосовно аналогічних проблем у Польщі. Мене приємно вразило, наскільки глибоко проблема аналізується, наскільки серйозно її суспільство готово обговорювати. Не знаю, наскільки успішно вирішується, бо не настільки маю тісні контакти з поляками, але підхід був здравий. Деякі проблеми сиріцтва знялися самі собою з вступом Польщі до Унії, бо тепер не треба вибирати чи приїхати додому у відпустку і більше не виїхати через нелегальний статус чи полишити на роки дітей.

[anoushe.livejournal.com]

До твого поперднього допису (я пам'ятаю, я не лише читала, але й сперечалася): http://life.pravda.com.ua/person/2013/04/9/126015/ Про "заробітчанку", яка повернулася і щось таки намагається зробити.
Не з того боку проблему заробітчанства треба вирішувати, по-моєму.

(frozen)

[chita-i.livejournal.com]

Нє, ну що ви! Кербасі тільки б'є ногами БІДНИХ "заробітчан"! Не тих, кого запросив Ющенко повертатись! Тих, які є "бидло" яке так заважає йому жить. Це вони, сволота, розбещують своїх дітей вестернюніонами!

[kerbasi.livejournal.com]

Я проблему заробітчанства ні з якого боку не вирішую. Я й не знаю рішення. І де це вичитують? Я про те, що буде у майбутньому, якщо не вирішувати і далі романтизувати замість спокійно обговорювати як соціальну проблему.

[nekrashevych.livejournal.com]

Мені було завжди важко зрозуміти як можна на такий довгий час кинути сім’ю, але я не дуже знаю обставини. Серед моїх знайомих і родичів майже усі, хто виїхав, виїхали разом із сім’ями. Навіть еміграція сім’єю часто сім’ю розбиває, мабуть із-за стресовості процесу.

[kerbasi.livejournal.com]

Мабуть, ніхто не збирається кидати надовго, бо сподіваються легализуватися швидко, а затягується на роки, а там вже ділемма: повернутися і втратити джерело доходу для всієї родини, не повертатися і можливо втратити родину. Це трагедія, яку ще й дотепер схильне суспільство романтизувати.

[totaltelecom.livejournal.com]

У в затишному мальовничому гето все вирують і вирують емоції... Стовідсоткові українці прискіпливо аналізують кожние слов, рух і пук кожного - чи не вилазить з нього, борони Боже, совок або москаль? Оскільки догодити стовідсотковим українцям неможливо навіть в теорії - це люди виключних чеснот і прагнуть на довершеність в усьому, - совки та москалі примножуються як таргани. Тіки до когось з'явиться сипатія, а воно, - ти диви! - виявляється рускоязічноє...

Біда, просто біда... От якби не жиди, не ляхи, не москалі і не рускоязичніє, не комуняки і не лібєрал-фошизди, ото була б втіха! Самі, на своїй землі...

[kerbasi.livejournal.com]

Так. Здається, хвороба складніша, ніж навіть такий песиміст як я міг собі уявити. Прогноз дуже не втішний.

[kerbasi.livejournal.com]

Ну, я, мабуть, дуже товстошкірий. Не збагнути мені, що там за дух такий.

[nekrashevych.livejournal.com]

На початку року The Economist мені як підписчику вислав кишенькову книжку із різними статистиками. Зокрема там є і дані про кількість грошей, які були переслані додому іноземними працівниками. Звичайно, саме це число залежить від розміру населення і рівня зарплати відповідних робітників. Перша четвірка (у мільярдах доларів): Індія 54, Китай 53, Мексика 22, Філіпіни 21,4.
Потім ідуть Франція 15,6 і Німеччина 11,3. Польща на 15-му місці (7,6). Україна на 21-му (5,6). Навіть Британія попереду: 7,6.

[kerbasi.livejournal.com]

http://kerbasi.livejournal.com/170730.html?thread=5026282#t5026282