![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Про японський підхід
Про своє ставлення до ділової періодики вже колись писав. Там навіть дискусія відбулась з людиною-інсайдером.
Тепер від слів - до дій.
Віддаю прибиральницям на макулатуру стару періодику. Зазвичай, перед новорічними святами це роблять, але у нас в офісі були інші справи. Отже, зараз. Цей рік вперше з 1994-го пройде для мене без тижневика "Бізнес". Слід було б ще п"ять років тому від нього відмовитись, коли там надрукували вітання Януковичу від їхнього головного шефа з "Бліц-Інформу" у термінах "ви нам, Віктор Фьодоровіч, как отєц родной", але я - клієнт лояльний, довго на дива очікую.
У мене на моїй малій батьківщині був знайомий, з котрим ми періодично пили каву або вибиралися кудись (він полюбляв багатокілометрові піші прогулянки). Він у місті на ті часи був особистістю досить відомою, бо поліглот, перекладав з кількох десятків мов, до того ж не зі стандартного набору "умнава мальчіка" (анг., нем, фр.), а з індонезійської, в"єтнамською і т.д. Ось він якось казав: "Я навчився не цінувати людей". Потім пояснив, що йдеться не про те, щоб до людей зверхньо ставитись, а про те, щоб не жалкувати, якщо з кимось відносини не складаються, хтось покидьком виявляється, а також щоб не марнувати час та не виснажувати себе безпідставними очікуваннями на диво, що людина зміниться, взаєморазуміння знайдеться, і т.д. Тобто рішучіше розривати треба, якщо щось не так.
У діловій сфері так само. З моєї практики, якщо з якоюсь фірмою/підприємцем ми не виходимо на нормальний рівень взаємодії за два роки, то вже й не вийдемо. Можна легко розривати партнерську угоду. Але я не дуже швидкий у цьому сенсі. Ба більше, у мене є дехто з партнерів, з котрих користі небагато (але й збитків нема), котрим просто приємна мати статус партнера великої корпорації. А я з ними не розриваю угоду тільки тому, що 11 років тому вони були першими, хто серед розрухи 1998-го не послав мене нафіґ і погодтився хоча б подивитись, що я пропоную. З одним перший контракт був десь доларів на 600, а річний обсяг - на 800. Потім були й реальні цифри, але зараз, за теперішніх масштабів це... ну більше, ніж 800 доларів у 1999-му, але все одне - копійки.
Мій шлях у сфері бізнесу почався з фірми, котра проголошувала, що буде сюди залучати японські інвестиції. Нічого у горбачовських мрійників не вийшло, але літератури від японської державної організації, що сприяє експорту, наотримували десятки томів, тому я тоді начитався та й щось з того причепилось до мене. Не знаю, на добре, чи на зле. А в них тоді пропагувався повільний, консервативний шлях побудови відносин, там де європеєць, я вже не кажу про американця, просто виконав би свою роль з двійки продавець-покупець та й забув би. Мій іноземний шеф жартує, що я в Україні розвів якусь безплатну бізнес-школу, замість того, щоб неукам копняка піддати у напрямку дверей, проте вартих розмов та очікувань людей залучати. Втім, наразі мій підхід працює. До того ж тут і вибору особливого нема. Якщо нікого тут не вчити і не підбирати ключиків, то треба закрити представництво та кудись до інших сфер або інших країв податися.
Тепер від слів - до дій.
Віддаю прибиральницям на макулатуру стару періодику. Зазвичай, перед новорічними святами це роблять, але у нас в офісі були інші справи. Отже, зараз. Цей рік вперше з 1994-го пройде для мене без тижневика "Бізнес". Слід було б ще п"ять років тому від нього відмовитись, коли там надрукували вітання Януковичу від їхнього головного шефа з "Бліц-Інформу" у термінах "ви нам, Віктор Фьодоровіч, как отєц родной", але я - клієнт лояльний, довго на дива очікую.
У мене на моїй малій батьківщині був знайомий, з котрим ми періодично пили каву або вибиралися кудись (він полюбляв багатокілометрові піші прогулянки). Він у місті на ті часи був особистістю досить відомою, бо поліглот, перекладав з кількох десятків мов, до того ж не зі стандартного набору "умнава мальчіка" (анг., нем, фр.), а з індонезійської, в"єтнамською і т.д. Ось він якось казав: "Я навчився не цінувати людей". Потім пояснив, що йдеться не про те, щоб до людей зверхньо ставитись, а про те, щоб не жалкувати, якщо з кимось відносини не складаються, хтось покидьком виявляється, а також щоб не марнувати час та не виснажувати себе безпідставними очікуваннями на диво, що людина зміниться, взаєморазуміння знайдеться, і т.д. Тобто рішучіше розривати треба, якщо щось не так.
У діловій сфері так само. З моєї практики, якщо з якоюсь фірмою/підприємцем ми не виходимо на нормальний рівень взаємодії за два роки, то вже й не вийдемо. Можна легко розривати партнерську угоду. Але я не дуже швидкий у цьому сенсі. Ба більше, у мене є дехто з партнерів, з котрих користі небагато (але й збитків нема), котрим просто приємна мати статус партнера великої корпорації. А я з ними не розриваю угоду тільки тому, що 11 років тому вони були першими, хто серед розрухи 1998-го не послав мене нафіґ і погодтився хоча б подивитись, що я пропоную. З одним перший контракт був десь доларів на 600, а річний обсяг - на 800. Потім були й реальні цифри, але зараз, за теперішніх масштабів це... ну більше, ніж 800 доларів у 1999-му, але все одне - копійки.
Мій шлях у сфері бізнесу почався з фірми, котра проголошувала, що буде сюди залучати японські інвестиції. Нічого у горбачовських мрійників не вийшло, але літератури від японської державної організації, що сприяє експорту, наотримували десятки томів, тому я тоді начитався та й щось з того причепилось до мене. Не знаю, на добре, чи на зле. А в них тоді пропагувався повільний, консервативний шлях побудови відносин, там де європеєць, я вже не кажу про американця, просто виконав би свою роль з двійки продавець-покупець та й забув би. Мій іноземний шеф жартує, що я в Україні розвів якусь безплатну бізнес-школу, замість того, щоб неукам копняка піддати у напрямку дверей, проте вартих розмов та очікувань людей залучати. Втім, наразі мій підхід працює. До того ж тут і вибору особливого нема. Якщо нікого тут не вчити і не підбирати ключиків, то треба закрити представництво та кудись до інших сфер або інших країв податися.
Re: засоби досягнення мети
синонім "методи"
Re: синонім "методи"
Re: синонім "методи"
Re: синонім "методи"
Re: синонім "методи"
Стільки, в принципі, нормальних слів спотворено