Все логічно й правильно. Ось тільки культура, яка могла б гарантувати українській Україні життя, без коріння і без грошей не росте. Тут може вирости культура московська, може вирости в хорошому сенсі міксова, космополітична, може – суворо донецька чи жванецько-одеська. На яку більше грошей дадуть. На українську ніхто не дасть і копійки. Бо безперспективна вона. А ось чому так сталося – треба думати, а може – й не треба... Часу мало.

У вас колись був гучний запис про українську літературу. Я не читую сучукрліт. Днями думала – чому. Чи тому, що вузькувата тематика, чи тому, що мало авторів (шляпа Гауса), чи тому, що «нема пророка…», а ще – близьке відштовхується, чи тому… А перекладів українською тих авторів, які мені цікаві і яких я читаю, теж нема… Тож якщо навіть така закореніла патріотка, як я, віддає перевагу російськомовному чтиву…


Мені, власне, не йдеться про народ: кожен обирає що йому до шмиги. Жаль, звісно, що він так і лишиться недонацією. Ну і, звісно, якщо не сформований народ –принаймні як фізична цільність, – то яку державу він може виплодити.

Мені йдеться про мову, яка прекрасна і яка не винна…