Саме так, риба гниє з голови. Не може бути нерозмитої і нефрагментарної свідомості за відсутності послідовної державної політики в цьому напрямі, принаймні, в Україні. Можуть бути певні ініціативи на рівні окремих громад або якихось соціально-культурних осередків, але годі сподіватись, що вони здатні на щось більше, ніж якісь локальні спалахи. Тобто ті самі певні групи чи прошарки населення - шахтарі, чорнобильці, тутешні, і т.ін.

Може, американцям чи китайцям простіше, бо у них є якісь надідеї, концепти, які розуміє і поділяє все суспільство або більшість громадян, тому їхній культурний дискурс і політичний курс не змінюється з кожним новим президентом чи генсеком КПК - є фундамент, на якому можна будувати нове чи розвивати існуюче.