kerbasi | Мій подарунок патріотам-історикам

Entry tags:

націонал-бовдури

Мій подарунок патріотам-історикам

Професор Бебик, який стверджує, що знайшов зв'язок сучасної України з народом «теукр», одним з народів, які робили набіги на Стародавній Єгипет з моря, тому й отримали назву «народи моря», напевно з давньоєгипетською мовою, зокрема з системою письма та фонологією не знайомий. Як не знайомі і патріоти, яких тішить будь-яка історична паралель або співзвуччя, що начебто доводять «древність» України і українців. Спробую частково ліквідувати цю прогалину у знаннях.

Хто не знає про теукрів, які є начебто стародавніми українцями, зазирніть в українську Вікіпедію, там власне є така стаття «теукри».

У словниках легко знайти назви народів моря давньоєгипетською мовою. На малюнку власне той славнозвісний «теукр».

Латиничними символами записується транскрипція. Голосні єгиптяни не писали, тому –одні приголосні. «Т» з підкресленням – це звук, який відрізнявся від «Т», мав парний «д з підкресленням», на пізній фазі мови ці звуки співпали з т і д відповідно. Різні порівняльні дані з іншими мовами афро-азійської (семіто-хамітської) групи, транскрипції іноземних імен, запозичення в інші мови натякають, що можливо та пара були подібна до ч – дж (українське Ч, а не російське «чь»). Хоча могли бути варіанти. Наприклад, ця пара могла на відміну від Т і Д мати при дихання або ежективну вимову (типово для афро-азійських мов). Хай там як, за прийнятою в єгиптологів традицією транслітерують як ч – дж. Більшість єгиптологів протягом століття були французами або німцями. Коли німці хочуть написати єгипетське слово для широкої публіки, вони проблем не мають, бо німецькою можна написати «Ч» - Tsch. У французів проблема, з «Ч» їм не пощастило. Отже, як компроміс, вони вирішили писати tj (приблизно – тж). Щоб не ламати язика приголосними, єгиптологи домовилися використовувати довільно розставлений звук «е». Отже, назву цього давнього народу українською можна передати як «чекер», французькою - tjeker, німецькою – Tscheker.

Ще зверніть увагу на такий факт. Не так вже й давно не всі видавництва мали можливості відтворювати всі набори символів. Тому навіть у транслітерація (тобто без вставки «е») у французькій книзі назву цього народу могли транслітерувати, як tjkr. Через необізнаних невігласів, які при тому беруться писати статті про «народи моря», назва цього народу отримала зайвий «йот», який напівобізнані, тобто ті, хто читав книжки, як Жан-Франсуа Шампольон розшифрував єгипетську писемність, починаючи з імен Клеопатра і Птолемей, схильні читати, як «е», тому що у цих іменах, записаних у пізню добу, «йот» інколи «натякав» на «е». Але у «теукра» ніякого йоту немає взагалі, крім як в українській вікіпедії! Ну, а звідки взялося «у»? Взялося зі співзвучного троянського племені τεύκροι. Тільки грецькою це не те-у-крі, а там дифтонг «еу», тобто якщо користуватися «старою» українською «ортографією», то слід писати «тевкри».

Таким чином, вся ця теорія про українців з Трої та «народів моря» базується на невмінні читати єгіптологічну літературу, на незнанні давньоєгипетської та грецької фонології. От тільки національно-свідомого ентузіазму не забракло.

Наостанку все ж таки хочу зробити обіцяний подарунок історикам та мовознавцям «бебиківцям». Згадайте перший ієрогліф з вашого «теукра». А тепер подивіться на малюнок нижче! Я б на місці цих науковців на це ~~подрочив~~ помедитував. Це ж скільки всього доводить така символічна подібність!

От тільки не знаю, скільки користі Україні від національного міфу про походження від народу, який зазнав нищівної поразки від єгиптян і був вирізаний до останнього з усіма вояками, жінками, дітьми.

Flat | Top-Level Comments Only

Згода. Але кожна людина народилася, щоб робити свою власну справу з *ох!*, не побоюся цього слова, унікальної (фу, як його зруйнував Ющ!), перспективи.

От ви робите велику справу популяризуючи літературу, до якої непосвяченому зась, а професіонали герметично варяться у своєму знанні, на цьому етапі історії, навіть не професійному, вимитому за змістом та профанованому по формі. Кербасі показує де є величезні прогалини змісту, на які чомусь інші примолюються, та ставляться як до "святинь" якихось, а це шкідливо. Деколи, звичайно, додає своєї перспективи без міри, але всі ми такі. Ніхто не є ідеалом неупередженості.

Тому, я вважаю, що все тут корисно. Я серед френдів не тримаю кого попало. )))) (тут мусила бути моя реклама хі-хі-хі) (навіть смішки зруйнувала Тимошенко! Ну що за люди? До чого не доторкнуться, все перетворюють в каку!)

Я чесно не розумію, чому всі ці орії з тевкрами цікавіші, ніж покоління власних прадідів. Але й витрачати на них час теж не хочеться.
література, яку я популяризую :-), якраз загальнодоступна, її ніхто не приховував і не засекречував, вона є в кожній середньоінтелігентній сім"ї. Але чомусь залишається непрочитаною.

А ось чому (http://kondybas.livejournal.com/70667.html). Занадто багато абізян у середовищі. Окрім природних обмежень, людей треба виховувати щоб вони їми були, але біготня за шматком хлібу не дає можливості. На те і розраховують наші вороженьки. Тому ми мусимо думати хто як вміє та допомогати іншим, я вважаю. )

Електрочайник? Для мене найкардинальніша загадка світобудови - то звичайний ключ від дверей: і як то він закриває й відкриває?

Тут мається на увазі, що нинішня культура "брязкальця" та старовинна схильність до абізянства у деяких особистостей роблять, що на поверхню випливає найпримітивніше (але нібито ясно пояснене, але від того не менш "містичне"), ніж щось серйозне, правдиве. Там занадто багато двозначностей, неясностей, складнощів. Простому розуму подобаються прості пояснення. Тому ті лєніни і стали такими популярними.

А, жаль, що я собі не придумала простої теорії ключа :-)
Але, коли трохи подумати, то є й ще один аспект. Інформаційна сторона життя настільки стрімко зросла, що ніхто, абсолютно ніхто не в стані уявити собі реальну наукову теорію, яка не входить до його професійних інтересів чи дуже "заавансованого" хоббі. Тому 90% наших знань - це загалом міфологія, в усякому випадку, дуже спрощена картина. Про квантову механіку, оптику, генетику нам розповідають "на пальцях", а більше ми й не в стані сприйняти, нам би життя не вистачило. А, звикнувши сприймати ці речі на віру, ми мимоволі так сприймаємо й історію. Дослідили щось вчені? - на те вони й вчені, а ми цілковито неспроможні цього перевірити.
От такий близький приклад... це не орії з тевкрами, а відома нам з шкільної лавки "норманістська теорія". всіх нас навчили, що вона давним-давно спростована, тим часом, виявляється, що найвпливовіші історичні школи навіть на думці не мають ставити її під сумнів. Хоча є й інші, не менш впливові, які й на думці не мають сприймати її всерйоз. При чому ті й інші вивчають не оріїв, а металургію, методи виготовлення зброї, давні захоронення й інші цілком реальні речі.
І що нам залишається? Керуватися власним здоровим глуздом, що часто ризиковано, вибирати когось приємнішого чи вникати в деталі навіть не науки, а стосунків різних наукових шкіл? Не знаю...

Я перепрошую, але не можу погодитись з тим ще одним міфом, що ми ну просто завалені "інформацією". Чим ми завалені, так це шумом. Талановитих вчених мало. Більшість займається тим, що спромагається бути жрецем науки, не винахідником. Нездари що роздувають щоки. Не маю на увазі дуже вузьких дослідників. Тих треба цінити, у всякому разі, деяких з них.

Не профанаторів, але популяризаторів сучасної науки, як мені здається, так само мало як справжніх вчених. Також, як ви помітили, вся справа у колі власних інтересів. От ви, наприклад (тепер я і вас порахувала! сподіваюсь, не розсердитесь), викладаєте програмування, залазите у такі хащі, як казав той відмовник від українців про Берліоза з Мастера і Маргарити, може дозволити потрапити тільки спеціаліст, не ризикуючи зламати собі шию. Але вас щось зупиняє піти, ну наприклад на how stuff works (http://www.howstuffworks.com/) та дізнатися відповідь на дитяче запитання, як працює ключ. Але все це на поверхні, як ви самі помітили з літературою! То ніяка не секретна наука.

Тому, роблю висновок: середня людина цікавиться тільки тим, що їй потрібно безпосередньо для життя. Решту сприймає або як розвагу, або як роботу. Природна зацікавленість дуже функціональна.

Ага, сама дивуюся, чому то я ближче не зайнялася ключами :-) Мабуть тому, що з дитинства чула до них несвідомий острах. Все мені то ламалися, то губилися.

Ну так то тоді просто персональний ритуал "не знати". Всі ми такі. То просто гра. Я не дуже серйозно про все це, хоч буває і непомітно, чють що.

Тому, або людина віруюча (таку, як відомо, "лєгко абамнуть", така вона "щира"!), або має науковий підхід до життя і так, раніше ніж стати поборником якоїсь вузької галузі, особливо ідеологічної, як історія, просто мусить спочатку піддати її критиці.

Боротьба шкіл та напрямків то нормально та здорово, я вважаю. Завжди коли це не боротьба двух релігій. Тоді так, можно битися до нестями. ) І нехай нестача даних не буде для нас перепоною. Все рівно вони напрацюють "інформацію" без даних.

Я згодна з Кербасі. Поки комуністи у архівах та, по рецепту німкені-цариці "Росії" знищуються орігінали, історія переписується, фальсифікується. При тому голосно репетується що то роблять жертви.

Але як ми можемо піддати щось критиці, якщо неспроможні розібратися в матеріалі?
Щоб далеко не ходити - справжня революція відбувається зараз в біології, точніше в генній інженерії. Сам цей факт ніхто не заперечує, але що там реально відбувається? Там тільки щоб зрозуміти вступ і онови, треба роками інтенсивно працювати тільки над цим одним, а хто з неспеціалістів може собі таке дозволити? В результаті ми обходимося крихтами з панського столу і мусимо вірити чи не вірити, чи ГМО є шкідливим чи нешкідливим для людей. Або чи наявність-відсутність якогось гену чи галогрупи (:-) ) свідчить про те, що хтось належить-не належить до якогось народу?
І оцей погляд на науку як останню найвищу інстанцію... Та наука над багатьма ще вчора загальновизнаними теоріями переходить до порядку, навіть не спростовуючи їх. Просто вони виходять з вжитку.

Я класифікую джерела, яким я схильний довіряти, і яким - ні. З тих, яким довіряю, я беру стислу інформацію та коментарі стосовно нових галузей та відкриттів. А розібратися з джерелами нелегко, але цілком можливо, якщо володіти методологічним арсеналом науки, тим самим системним аналізом. Тоді можна глибоко не розбиратися в темі, але одразу помітити місця, де слабина. І якщо таких місць занадто багато, тоді залучати інші джерела. Десь так.

Це непоганий метод, але, на жаль, 100% певності не дає й він.

А взагалі так, нема про що сперечатись, ви, безсумнівно, праві: не можемо знати вірогідно на 100%. Але мусимо з тим жити. ) Насправді, нема досить інформації, нема засобу та знань перевірити її, нема на те спеціалізації. Тому і живемо осаджені міфами.

Тому я і люблю дружити з людьми розумнішими та освіченішими за мене. )

Edited 2012-05-15 18:14 (UTC)

Re: Я чесно не розумію, чому всі ці орії з тевкрами цікав

tin-tina.livejournal.com - 2012-05-15 19:46 (UTC) - Expand

Повністю поділяю вашу думку, що це дуже непросто, деколи й майже неможливо. Але всі ми приймаємо рішення виходячи з дуже неповної інформації. Це зовсім не означає, що беремо беззаперечно на віру, як пропонується усіма ідеологіями. Ми думаємо що щось є вірним доки не набираємо досить доказів, що треба коригувати або взагалі відкидати.

Щодо ГМО можна розібратися і з курсом інституту, тепер не так мало "спеціалістів" з біології, але чомусь вони зовсім не спростовують вже зовсім кумедно дурні забобони, якими забиті ЗМІ.

Ми не знаємо, що відбувається не тому що все так занадто складно, а тому що нема кому нас інформувати поетапно. Якщо і з'являється якась інформація, вона не пояснює нічого фактично. Вона тільки констатує, та й те дуже поверхово. Я це відношу до комерційної таємниці. Але то все дурне, тому що спец.служби шпигунські все рівно працюють і кому треба знають набагато глибше ніж то дозволено. Тому нема сенсу тримати у дурнях "широку публіку", як мені здається. Це я говорю про країни, де ще наука не знищена. Не про Україну.

Хочу сказати, що навіть складні речі можна пояснити доступно. Інша справа, що ніхто не хоче їх зробити практичними. Хочуть віруючих. Політка така. Природні дурні змішуються з непроінформованимими допитливими.

Тому 90% наших знань - це загалом міфологія, в усякому випадку, дуже спрощена картина.
Теж прийшов до якихось таких висновків.
Але ж у цьому випадку сильно зростає значення авторитетів, а авторитети пішли якісь... не авторитетні.

І це теж.

А про кого йдеться? Кому тевкри цікавіші за покоління власних прадідів? Якщо це про "бебиків", то їх тягне притулитися до великого, сива давнина вважається великою. Якщо про мене, то - як би пояснити - єгипетські ієрогліфи розшифрував француз, маянські - росіянин та американці, а якби кожен тільки б своїми предками займався? Люди різні, невже це погано?

Ги, ці предки далеко не такі прості і мають певний стосунок навіть до французів. Але, у всякому випадку, це доволі точна наука. Н. син чи донька М.,, а от таким було попереднє покоління, а от і нащадки. Майже математика, досить, до речі, схоже на процес розшифровки як не ієрогліфів, то вже клинопису точно. Якась доза точності дуже навіть не шкодить історії.

Предки не прості, але це не означає, що всім слід саме на вивченні предків спеціалізуватися.

Історія - точна наука. Саме у цьому мої розбіжності з "бебиками". Заради справедливості, Бебик не історик і не мовознавець, він політолог чи щось таке, але чомусь саме йому надали слово у питаннях популяризації історії.

Давайте я точніше висловлюся. Не конкретно власних предків, хоч і це цікаво. А покоління, сучасне з нашими прадідами-прабабами. Цікаво тим, що це вже цілком можна зробити науковими методами, матеріалу є достатньо, з іншого - вони вже в своїй масі відійшли, тому й перейшли у відання істориків.

Поки комуністка очолює архіви, навряд чи можливе наукове вивчення. А після неї архіви виявляться добряче підчищеними. На жаль, така реальність, Тіно. Історична наука в Україні невдячна справа.

Найдивніше, що й архіви не потрібні! Тобто, з ними, звісно, краще, але це все цілком відкрита інформація, якої навалом в мережі. З Вашим-то вмінням орієнтуватися в інформаційних потоках :-)

Я маю можливість відслідковувати тільки якісь епізоди. Це далеко не все, що потрібно для справжніх досліджень. До того ж, мої знахідки втрачають вагу через те, що я не маю дипломів, формальної освіти у сферах таких зацікавлень. Я колись глибоко копав в одній сфері, а коли зрозумів лііміти, то роздав всі знахідки молодим "фахівцям" на дисертації. Життя не таке довге, щоб марнувати його на отримання папірців з печатками.

І дуже жаль... Чи не є це свідченням майбутньої чи й теперішньої наукової кризи?

(no subject)

kerbasi.livejournal.com - 2012-05-15 17:48 (UTC) - Expand

(no subject)

tin-tina.livejournal.com - 2012-05-15 17:49 (UTC) - Expand

Flat | Top-Level Comments Only