Ета ваша хвальоная Грузія

[kerbasi]

Вчора не набрався особливих вражень, тому що весь день провів з однією компанією. Знов отримав підтвердження, що Саакашвілі вже не дуже популярний. Тепер мої співрозмовники схильні зробити ставку на якогось тутейшого олігарха Іванішвілі, який, судячи з розповідей, розігрує популістську карту. В нього на батьківщині він начебто всім пенсіонерам купує медичні страховки, за власний рахунок будує дороги тощо. Отже, все ясно... А ще він начебто був громадянином РФ, а також Франції. Такий собі міст між сходом та заходом, опорою якого має бути Грузія. Я нічого взагалі не знаю про цього пана, про його програму, але те, що я почув дуже тхне типовим для України популізмом. Як би не сталося біди з Грузією. А вибори вже у жовтні. Також, наскільки я зрозумів, тут находиться чимало прихильників позиції "проти всіх". Я мав необережність розповісти про наші передвиборчі приколи типу "намалюй владі х---" у бюлетені та "на сортах гівна не знаємось". Слід було бачити, який це викликало ентузіазм!

З готельних приколів. Позавчора я приїхав до готелю близько другої ночі і двері були відчинені. Вчора - близько шостої години вечора, і двері були зачинені, довелося стукати. Відкрив заспаний адміністратор, у лоббі було вимкнене світло. Така собі сієста. Взагалі в мене складається враження, що правильним описом місцевих сервісів та ділового середовища є сленговий неологізм "розслабон".

В Грузії, якщо хочете зустрітися з представником або керівником якоїсь комппанії, головне не продертися крізь секретарські фільтри, не перемогти у боротьбі характерів з Самим, а просто ... додзвонитися. Майже всі телефони на веб-сайтах або змінилися, або написані неправильно. Часто номер можна встановити, порівнюючи його з іншими номерами міста або мобільного оператора. Тобто мають місце банальні друкарські помилки, просто неуважність. Я вже мав кумедну ситуацію, коли одній діловій людині повідомив її ж правильний номер. В підпису під емейлами в неї написаний помилковий.

Карту Тбілісі вдалося купити у книгарні. Карта російськомовна, не всі вулиці позначені і немає алфавітного показчика вулиць. Отже, шукай свою путь, як хочеш.

В магазині під назвою "супермаркет" продавчиня мене запитала, чи я "рус". Отримавши відповідь, що українець, помітно пожвавішала. Виявилося, що її мама з Харкова. Взагалі, тут дуже багато тих, чиї родичі з України. Я за совітських часів був доволі молодим, щоб деякі процеси аналізувати, але, здається, що тодішнім еквівалентом сучасного "заміж за кордон", був "заміж до іншої республіки".

"Супермаркет" це вже забутий формат українських дев'яностих, просто невеликий магазин з алкоголем, базовими продуктами та деякими господарськими дрібничками. Тут таке ще існує. Взагалі, Тбілісі справляє враження Києва десь самого початку нульових років. І розвиток сервісів, і розвиток бізнесу, і ті ж мертві телефони на сайтах та у довідниках.    

Comments

[chita-i.livejournal.com]

Дуже цікава розповідь! Я про Грузію, можна сказати, нічого не знаю, тому мої висновки можуть бути досить далекими від правди. Але ті «мертві» телефони, мабуть, представляють «перемогу дійсності над теорією». Це я своєї книжки начиталась, про яку говорю у своєму жужу останнім часом про Державу Завойовника. З одного боку, влада теоретично мусить бути відчиненою та легко доступною. З іншого, такий прямий доступ їй не подобається, але не відверто. Тому, правилами гарного тону є демонструвати свої контакти, але «помилятися», щоб не достукались.

Друге важке враження це та ж віра, що весь «прогрес» приходить ззовні. Нікарагуа після вигнання в Іспанію ліберального диктатора Зелаї через консервативну владу, яка не мала власної програми, а тільки ностальгувала за «Тридцятьма Роками», де просвічена олігархія створювала консервативних правителів, віддала, за кредити, контрольні пакети Нац.Банку та залізниці банкірам Сполучених Штатів і так і підлягала під США, пропонуючи влаштувати у себе, як на Кубі, «протекторат». Але Штатам то було економічно невигідно. Вони і так «дистанційно» керували країною та тягли з неї природні ресурси, керували податками, грошовою політикою, навіть утопили у крові інтервенцією повстанців, тощо. Тоді в Нікарагуа підняв голову націоналізм через таке нахабство і засилля іноземців. Але уряд казав, що весь цей захист іноземців легальний та законний і бачив джерело правопорядку у зовнішній владі. Невже і Грузія така? Тобто, після незалежного ліберала «С» прийде промосковський «І» і «здасть» Грузію московії. Чи «здав» «С» грузію Штатам? Чи тільки почав? Тому що я не бачу в цій молодій «команді», окрім персональних амбіцій бути якнайвище, самостійності у сенсі незалежності. Повторюю, можу помилятись, звичайно.

[kerbasi.livejournal.com]

Тут мертві телефони не в державних контор - з державними тут все просто в ажурі порівняно з Україною - а в приватних. Таке також було в Україні. 1998-го я купив два довідника з промисловості України, обидва товсті, з тисячами підприємства, так там не було жодного працюючого телефону в жодного підприємства. Відтоді все змінилося: видавці довідників та баз даних регулярно телефонують з проханням уточнити контактну інформацію, тепер "Жовтими сторінками" та їм подібними можна користуватися. З сайтами так само: наприкінці 90-х їх створювали якісь неадекватні молоді люди, а керівництво фірм навіть і не розуміло, за що платить гроші. Потім поступово все змінилося, тепер всі зацікавлені у тому, щоб сайт приносив гроші і знають, як цього досягти.

Стосовно, хто під кого лягає, не можу судити. Надто стробоскопічні в мене враження для висновків.

[chita-i.livejournal.com]

Але ти пиши про враження. Бо дуже цікаво. Най вони будуть навіть суб'єктивні. Всі враження у решті решт такими є. Ми помічаємо те, на що "налаштовані". Ти налаштований на багато чого цікавого. ) І це прєкрастно! ))))