![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Про лідерство та інтелігентські комплекси - 7
Є така характерна риса китайської філософської думки, основне положення – тотожність мікрокосму і макрокосму. Практично це означає, що кожен індивід проходить ті ж самі стадії розвитку, що й Всесвіт, тільки прискорено. Вважалося, що можна знайти засіб синхронізувати себе зі Всесвітом, методами психотехнік переважно у даосів, моральним самовдосконаленням переважно у конфуціанців, і тоді такий просвітлений індивід зможе впливати на процеси у Всесвіті. Наприклад, відвернути негоду, напад ворогів, неврожай.
Не знаю, чи принесли цей стиль мислення до наших країв монголи з їхніми конфуціанськими радниками, але він совітській інтелігенції притаманний в повній мірі.
По-перше, інтелігент вважає, що його особисті справи мають державне значення. Це не інтелігенту натовкли пику у під’їзді, а це країну накрила хвиля злочинності. Якщо через це інтелігент писатиме заяву або статтю , там обов’язково прозвучить щось типу «зупинимо моральне падіння молодого покоління, не віддамо владу на наших вулицях кримінальному елементу». Якщо інтелігент винаходить якийсь новий прилад або метод, то це не його особистий засіб заробити або прославитися, а не менше, ніж зміна напрямку науково-технічного поступу, трильйони доларів зисків для людства, вирішення глобальних проблем.
По-друге, інтелігент щиро вважає, що якщо він переріс якісь вагання або вади, то синхронно з ним переросле все суспільство. Захоплювався у 80-ті екстрасенсорикою, а тепер обурюється, що хтось ще до них ходить: «Як так! Та це ж все давно спробували та забули! Хто ще в це вірить»! В усій красі це переконання інтелігентів постала під час горбачовської політики гласності. Якщо взяти тодішню знакову пресу, то там всюди містяться тексти, де абсолютно серйозно стверджується, що якщо опублікувати заборонену літературу, то настане всім щастя. І не просто духовне щастя, а й матеріальне! Вже у 90-ті можна прочитати волання, мовляв, ми гадали, що опублікуємо Солженіцина, і країна зміниться на краще, а виявилося, що опублікували, а все одно – гіперінфляція, бандитизм, підприємства зупиняються. Вийшов на Майдан – суспільство змінилося! Це з нашої реальності…
По-третє, як справжній даоський мудрець, інтелігент ухиляється від обіймання конкретних посад. Інтелігент хоче керувати з-поза лаштунків, він хоче бути Сірим Кардиналом, він пишається статусом радника. До речі, це словосполучення «сірий кардинал» раніше вживалося зовсім навіть не негативно. Це вже після того, як у перебудову хтось назвав головного ідеолога брежнєвської КПРС Суслова сірим кардиналом, це сполучення набуло негативного присмаку в інтелігентському середовищі. Навіть уявити лячно, скільки можливостей втратили інтелігенти, скільки задумів не реалізували, скільки покидьків ощасливили через цей свій стереотип!
Сам по собі такий стиль мислення, тобто уявлення про тотожність мікрокосму і макрокосму, може й не бути вадою. На ньому можна надбудувати позитивну, активну особистість, що часто має місце у країнах, чия культура базується на класичній китайській етиці та філософії. Тільки для цього слід усвідомити, що вдосконалення світу через занурення у себе – це для відлюдників і монахів. Якщо ти живеш у суспільстві, маєш обов’язки, тоді вдосконалюй світ через особисті здобутки, через створення нової вартості, а своє моральне і містичне розуміння світу використовуй на те, щоб твої зиски йшли на користь ближнім і не дуже ближнім, а не на примітивне задоволення пустих амбіцій і фізіологічних потреб.
У назві цієї серії є слово «лідерство». Прямолінійне розуміння самовдосконалення та моральної позиції - що вони з лідерством несумісні. Якщо ви так вважаєте, тоді поміркуйте, чи став би Сінгапур соціально-економічним та культурним дивом, якби улюбленець теперішніх інтелігентів Лі Гуаньюй сидів у печері на горі Тайшань і чекав, поки його покличе імператор, щоб послухати мудрих порад.
Re: монголи і конфуціанці
У часі й просторі це рознесено настільки, що імовірність впливу конфуціанців на нашого брата наближається до нуля.
Re: монголи і конфуціанці
After Kublai Khan's enthronement in 1260, Xu Heng, along with many other Confucianists such as Liu Bingzhong and Wang Xun, was invited by Kublai Khan to the court. He resigned next year, but was invited again later by Kublai Khan, and became an official of the Zhongshusheng (Chinese: 中書省, "Department of Central Governing"). In 1271, Kublai Khan founded the Yuan Dynasty, and established the National Academy (Chinese: 國子學) of the dynasty, with Xu Heng being its first leader (Chinese: 國子祭酒). Xu Heng was then devoted to education, and actively supported the spread of Neo-Confucianism. Later, he helped Guo Shoujing to formulate a new Chinese calendar known as Shoushili (Chinese: 授時曆). In 1280 he resigned and returned home, and died in the next year.
http://en.wikipedia.org/wiki/Xu_Heng
Той же Фен Ю-лань, історик не націоналістичної школи, якого я вже цитував, також писав, що не було насправді запеклого антагонізму між китайцями та монгольськими правителями. Китайці сприйняли Юань, як ту, чиї правителі мають Небесний Мандат. Через це Хубілаю й вдалося рекрутувати конфуціанських вчених на службу. Ну, і як завжди буває при раптових змінах, старе послабило хватку, тому нове могло пробитися - постало неоконфуціанство.
Re: монголи і конфуціанці
Але що б вони там у себе не робили, я не думаю, що це може стосуватися нас зараз. Пасивність виникла радше через те, що радянська влада весь час била людей за будь-яку ініціативу, і людей досі паралізує страх відповідальності в тому разі, якщо все піде косо-криво, і призначать "крайнього".
Re: монголи і конфуціанці