![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Може, я щось пропустив з чогось геніального доробку...
...Але мені досі ніхто з гуманістично-пацифістської частини моіх читачів та учасників дискусій під моїми дописами не пояснив, а як саме мусить в ідеальному варианті розвиватися ситуація. Провокатори погані хлопці, воду на чийсь чужий млин ллють, ні вякому разі не слід на провокації піддаватися - це я чув. Про мирні ходи, в ході яких, як при зніманню голівудських фільмів, не страждає жодна тварина, але до реанімації потрапляють активісти, я також знаю. І хай би тільки активісти, вже під роздачу починають потрапляти випадкові.
Отже, на вході маємо таке:
1. Багато людей постійно на головній площі столиці, по вихідних виходить дуже багато, а після загострень - неймовірно багато
2. Влада всіх гілок нічого не робить, щоб перевести цю напруженість у політичний процес. Натомість саме державні органи та посадовці різного рівня є постійним джерелом загострень. Ба більше, схоже, що або при владі як мінімум два угрупування, або діє якась непомітна або деструктивна третя сила.
3. В країні наскрізь корумповано все, що тільки можливо. Судочинство фактично відсутнє. Законність - вже забули це слово. Ніяких можливостей перевести протести у юридичний канал не існує.
4. Опозиційних партій, які могли б створити альтернативний владі табір, взяти під контроль вуличні протести, і з використанням свого впливу на ситуацію сісти за стіл переговорів з владою на паритетній основі, не існує.
5. Провідні чиновники та політики влади демонструють повну недоговороспроможність, абсолютний правовий і державницький нігілізм, а в їхній повединці домінує глузлива тональність.
Що за таких умов мусить робити Ідеальний Громадський Рух, яким мусить бути Ідеальний Результат?
Відтепер не вестиму дискусій з жодним гуманістом-пацифістом, поки він/вона не дасть чітку відповідь на поставлені питання у цій темі.
Додаткове пояснення.
Під ідеальним мається на увазі не фантазія, а прийом, який часто застосовується у бізнесі: чітко визначіть для себе, як "добре" мусить виглядати на вашу думку. Початкові умови - реальні, засоби і результат - ідеальний. А потім починаєте міркувати, як ці засоби отримати у найкращому наближенні до ідеальних, і який з цими найкраще наближеними до ідеальних засобами можна отримати найкраще наближений до ідеального результат.
Можу, звісно, помилятися, але підозрюю, що якщо пацифісти проведуть таку розумову роботу чесно з самими собою, то бажання таврувати "провокаторів" в ним поменшає. А хтось, може, й почне їх підтримувати.
Отже, на вході маємо таке:
1. Багато людей постійно на головній площі столиці, по вихідних виходить дуже багато, а після загострень - неймовірно багато
2. Влада всіх гілок нічого не робить, щоб перевести цю напруженість у політичний процес. Натомість саме державні органи та посадовці різного рівня є постійним джерелом загострень. Ба більше, схоже, що або при владі як мінімум два угрупування, або діє якась непомітна або деструктивна третя сила.
3. В країні наскрізь корумповано все, що тільки можливо. Судочинство фактично відсутнє. Законність - вже забули це слово. Ніяких можливостей перевести протести у юридичний канал не існує.
4. Опозиційних партій, які могли б створити альтернативний владі табір, взяти під контроль вуличні протести, і з використанням свого впливу на ситуацію сісти за стіл переговорів з владою на паритетній основі, не існує.
5. Провідні чиновники та політики влади демонструють повну недоговороспроможність, абсолютний правовий і державницький нігілізм, а в їхній повединці домінує глузлива тональність.
Що за таких умов мусить робити Ідеальний Громадський Рух, яким мусить бути Ідеальний Результат?
Відтепер не вестиму дискусій з жодним гуманістом-пацифістом, поки він/вона не дасть чітку відповідь на поставлені питання у цій темі.
Додаткове пояснення.
Під ідеальним мається на увазі не фантазія, а прийом, який часто застосовується у бізнесі: чітко визначіть для себе, як "добре" мусить виглядати на вашу думку. Початкові умови - реальні, засоби і результат - ідеальний. А потім починаєте міркувати, як ці засоби отримати у найкращому наближенні до ідеальних, і який з цими найкраще наближеними до ідеальних засобами можна отримати найкраще наближений до ідеального результат.
Можу, звісно, помилятися, але підозрюю, що якщо пацифісти проведуть таку розумову роботу чесно з самими собою, то бажання таврувати "провокаторів" в ним поменшає. А хтось, може, й почне їх підтримувати.
no subject
якщо врахувати, що у гущу собитій активно втискають саме військових, починаючи від показових цирків на майданах і до якогось гіпотетичного втручання вищого генеральства у вирішення бардака, як мінімум дивно вважати, що возлагаємая на них роль існує тільки в моїй уяві.
якби я сама була не військового походження (ще з часів СРСР, у якому була геть не кікіморна армія, як Ви вважаєте), я б могла менше за це переживати. але добра половина мого оточення зараз доношує погони. ілюзій не маю.
no subject
Вот как?
> ще з часів СРСР, у якому була геть не кікіморна армія, як Ви вважаєте
Ну, у меня есть серьезные основания так считать: я сам бывший военнослужащий, сын военнослужащего. :)
> ілюзій не маю
Я понял. Мне другое непонятно: почему Вас так удивило, что на военных возлагаются определенные надежды?
no subject
хоча... не дивує.
і те, що люди кидаються заосліп на танки за чужі, відверто бандитські інтереси, теж не дивує. так завжди було. але ж копєц, 2001 та 2004 роки ось тільки-тільки були, ось ще перед носами. і туди ж. фейспалми закінчились, лишився чистий мат.
no subject
Хорошо, что, по-Вашему, надлежит делать а) протестующим демонстрантам б) сочуствующим в) представителям формальной оппозиции г) представителям власти?
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
88 рік був тільки початком жаху.
no subject
no subject
в моєї найближчої подруги в 2000 в армії в роті вбили молодшого брата. статистичну цифру по округу їм тоді назвали якусь зовсім жахливу.
no subject
no subject
зараз ніякої революції не планувалось, її і не відбулось. це традиційні для останніх 13 років вуличні гуляння.
no subject
no subject
no subject
Но, насколько я понимаю, корни "дедовщины" лежали в "опеке" более опытными военнослужащими новобранцев, а "землячество" — естественное стремление группироваться по территориальному признаку. Потом, с хрущевским переформатированием армии, введением институтов прапорщиков и сверхсрочников, влиянием призванных в армию уголовников, набора нацменьшинств вроде чеченцев на фоне демографических изменений, умалением роли сержантов, общими для советского общества процессами...в конце концов получили то, что получили.
no subject
А в реальності молодий жив у матричній системі, одночасно у земляцькій та дідовській. Тільки в пасіонарних меншин ще вистачало духу своїх не давати на прислужування чужим, а пасивна більшість прислужувала всім.
no subject
Ну, у меня только отец был кадровым военным, и из того, что он рассказывал, следует, что на "дедушек" то ли попытались, то ли самопроизвольным образом возложились права и обязанности сержантов. Во всяком случае, когда я ему рассказал про то, что творилось в советской армии, он резко сказал "такого не может быть" и, по-моему, до самой смерти ничему не верил, хотя в перестройку обрушился шквал материалов про "дедовщину", а читать он любил, и они с мамой тогда навыписывали все демиздания: "Новый мир", "Огонек", "Современник", что там еще было? Включая украинские "Витчызну", "Днипро", "Кыйив" и тп. :)
Можно понять: с точки зрения кадрового военного "автономные коллективы" и "многолидерство" в армии это нонсенс.
Но в любом случае, результат именно тот, о котором Вы пишете.
no subject
Мій батько і дядбко служили на флоті під час карибської кризи. Про діовщину/годковщину не мали поняття. Те, що в нас стало жорстоким ритуалом, в них інколи бувало безневинним жартом над салагою в перші дні по його приїзді. Коли ми з кузеном пішли до війська (дмб 87 і дмб88) для наших батьків це було прозріння. Вони вірили звісно, бо вже й Взгляд був і Сто днєй до пріказа під кінець моєї служби вийшов, але не моглицього прийняти.
no subject
-Хочу, синку.
-Ну то нажарте.
-Так нема ж.
-Ну то, мамо, сидіть і не пиздіть.
no subject