![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Може, я щось пропустив з чогось геніального доробку...
...Але мені досі ніхто з гуманістично-пацифістської частини моіх читачів та учасників дискусій під моїми дописами не пояснив, а як саме мусить в ідеальному варианті розвиватися ситуація. Провокатори погані хлопці, воду на чийсь чужий млин ллють, ні вякому разі не слід на провокації піддаватися - це я чув. Про мирні ходи, в ході яких, як при зніманню голівудських фільмів, не страждає жодна тварина, але до реанімації потрапляють активісти, я також знаю. І хай би тільки активісти, вже під роздачу починають потрапляти випадкові.
Отже, на вході маємо таке:
1. Багато людей постійно на головній площі столиці, по вихідних виходить дуже багато, а після загострень - неймовірно багато
2. Влада всіх гілок нічого не робить, щоб перевести цю напруженість у політичний процес. Натомість саме державні органи та посадовці різного рівня є постійним джерелом загострень. Ба більше, схоже, що або при владі як мінімум два угрупування, або діє якась непомітна або деструктивна третя сила.
3. В країні наскрізь корумповано все, що тільки можливо. Судочинство фактично відсутнє. Законність - вже забули це слово. Ніяких можливостей перевести протести у юридичний канал не існує.
4. Опозиційних партій, які могли б створити альтернативний владі табір, взяти під контроль вуличні протести, і з використанням свого впливу на ситуацію сісти за стіл переговорів з владою на паритетній основі, не існує.
5. Провідні чиновники та політики влади демонструють повну недоговороспроможність, абсолютний правовий і державницький нігілізм, а в їхній повединці домінує глузлива тональність.
Що за таких умов мусить робити Ідеальний Громадський Рух, яким мусить бути Ідеальний Результат?
Відтепер не вестиму дискусій з жодним гуманістом-пацифістом, поки він/вона не дасть чітку відповідь на поставлені питання у цій темі.
Додаткове пояснення.
Під ідеальним мається на увазі не фантазія, а прийом, який часто застосовується у бізнесі: чітко визначіть для себе, як "добре" мусить виглядати на вашу думку. Початкові умови - реальні, засоби і результат - ідеальний. А потім починаєте міркувати, як ці засоби отримати у найкращому наближенні до ідеальних, і який з цими найкраще наближеними до ідеальних засобами можна отримати найкраще наближений до ідеального результат.
Можу, звісно, помилятися, але підозрюю, що якщо пацифісти проведуть таку розумову роботу чесно з самими собою, то бажання таврувати "провокаторів" в ним поменшає. А хтось, може, й почне їх підтримувати.
Отже, на вході маємо таке:
1. Багато людей постійно на головній площі столиці, по вихідних виходить дуже багато, а після загострень - неймовірно багато
2. Влада всіх гілок нічого не робить, щоб перевести цю напруженість у політичний процес. Натомість саме державні органи та посадовці різного рівня є постійним джерелом загострень. Ба більше, схоже, що або при владі як мінімум два угрупування, або діє якась непомітна або деструктивна третя сила.
3. В країні наскрізь корумповано все, що тільки можливо. Судочинство фактично відсутнє. Законність - вже забули це слово. Ніяких можливостей перевести протести у юридичний канал не існує.
4. Опозиційних партій, які могли б створити альтернативний владі табір, взяти під контроль вуличні протести, і з використанням свого впливу на ситуацію сісти за стіл переговорів з владою на паритетній основі, не існує.
5. Провідні чиновники та політики влади демонструють повну недоговороспроможність, абсолютний правовий і державницький нігілізм, а в їхній повединці домінує глузлива тональність.
Що за таких умов мусить робити Ідеальний Громадський Рух, яким мусить бути Ідеальний Результат?
Відтепер не вестиму дискусій з жодним гуманістом-пацифістом, поки він/вона не дасть чітку відповідь на поставлені питання у цій темі.
Додаткове пояснення.
Під ідеальним мається на увазі не фантазія, а прийом, який часто застосовується у бізнесі: чітко визначіть для себе, як "добре" мусить виглядати на вашу думку. Початкові умови - реальні, засоби і результат - ідеальний. А потім починаєте міркувати, як ці засоби отримати у найкращому наближенні до ідеальних, і який з цими найкраще наближеними до ідеальних засобами можна отримати найкраще наближений до ідеального результат.
Можу, звісно, помилятися, але підозрюю, що якщо пацифісти проведуть таку розумову роботу чесно з самими собою, то бажання таврувати "провокаторів" в ним поменшає. А хтось, може, й почне їх підтримувати.
no subject
88 рік був тільки початком жаху.
no subject
no subject
в моєї найближчої подруги в 2000 в армії в роті вбили молодшого брата. статистичну цифру по округу їм тоді назвали якусь зовсім жахливу.
no subject
no subject
зараз ніякої революції не планувалось, її і не відбулось. це традиційні для останніх 13 років вуличні гуляння.
no subject
no subject
no subject
Но, насколько я понимаю, корни "дедовщины" лежали в "опеке" более опытными военнослужащими новобранцев, а "землячество" — естественное стремление группироваться по территориальному признаку. Потом, с хрущевским переформатированием армии, введением институтов прапорщиков и сверхсрочников, влиянием призванных в армию уголовников, набора нацменьшинств вроде чеченцев на фоне демографических изменений, умалением роли сержантов, общими для советского общества процессами...в конце концов получили то, что получили.
no subject
А в реальності молодий жив у матричній системі, одночасно у земляцькій та дідовській. Тільки в пасіонарних меншин ще вистачало духу своїх не давати на прислужування чужим, а пасивна більшість прислужувала всім.
no subject
Ну, у меня только отец был кадровым военным, и из того, что он рассказывал, следует, что на "дедушек" то ли попытались, то ли самопроизвольным образом возложились права и обязанности сержантов. Во всяком случае, когда я ему рассказал про то, что творилось в советской армии, он резко сказал "такого не может быть" и, по-моему, до самой смерти ничему не верил, хотя в перестройку обрушился шквал материалов про "дедовщину", а читать он любил, и они с мамой тогда навыписывали все демиздания: "Новый мир", "Огонек", "Современник", что там еще было? Включая украинские "Витчызну", "Днипро", "Кыйив" и тп. :)
Можно понять: с точки зрения кадрового военного "автономные коллективы" и "многолидерство" в армии это нонсенс.
Но в любом случае, результат именно тот, о котором Вы пишете.
no subject
Мій батько і дядбко служили на флоті під час карибської кризи. Про діовщину/годковщину не мали поняття. Те, що в нас стало жорстоким ритуалом, в них інколи бувало безневинним жартом над салагою в перші дні по його приїзді. Коли ми з кузеном пішли до війська (дмб 87 і дмб88) для наших батьків це було прозріння. Вони вірили звісно, бо вже й Взгляд був і Сто днєй до пріказа під кінець моєї служби вийшов, але не моглицього прийняти.
no subject
-Хочу, синку.
-Ну то нажарте.
-Так нема ж.
-Ну то, мамо, сидіть і не пиздіть.
no subject