Навчимо маркетологів питати в нас, а не в "ясіня"

[kerbasi]

Рік тому я писав про київські FM-радіо, котрі не відрізняються різномаїттям жанрів: попсня або ретро. Я пояснював це певною змовою рекламістів, маркетологів та парників, котрі «впарюють» клієнтам, що рекламу варто давати тільки на станціях з цими остогидлими форматами, бо інше люди не слухають. На мою думку, у даному випадку пропозиція формує попит, а не навпаки. Тусовочна публіка київських маркетингових офісів просто нав’язувала свої смаки та упередження операторам ринків, а ті, в силу свого розповсюдженого невігластва, не здатні були розібратися, що до чого.

Ось минув рік і помітні вже перші зсуви. Радіо РОКС ще влітку почало запрошувати рекламодавців, акцентуючи увагу на «аудиторію заможних чоловіків». Так, це вірно. Попса , ретро, блатняк мають свою аудиторію, але чи є ця аудиторія споживачем товарів та послуг всіх рекламодавців? Тепер рекламні блоки на Радіо РОКС вже настільки довгі, що вже аж дратує та змушує тицяти по кнопках інших станцій, коли їду у машині. І ці довжелезні рекламні блоки є свідченням того, що потрібно більше станцій «не форматних» з точки зору тусовочних маркетологів.

З іншого боку, перед новорічними святами ми всі скаржимося, що на нас виливають якусь хворобливу ностальгію з усіх можливих інформаційних носіїв: всі ці «служебник романи» та «іронії судьби» по ТБ, «єслі у вас нєту тьоті» в рекламних роликах і т.д.  На мою думку, з цим можна боротися. От, наприклад, я обіцяю

У 2011 РОЦІ НЕ КУПУВАТИ ТОВАРИ І ПОСЛУГИ В ФІРМ, ЧИЯ РЕКЛАМА  У ПЕРІОД НОВОРІЧНИХ СВЯТ ЕКСПЛУАТУВАТИМЕ НОСТАЛЬГІЮ ЗА СРСР.

Я буду це багаторазово повторювати протягом року, буду пояснювати та нагадувати всім своїм знайомим, рідним, близьким, діловим партнерам, чому я не купую в тої чи іншої фірми. А переконувати я вмію. Звісно, не забуватиму і про блог свій і дискусії в чужих блогах.

Я впевнений, що наші блоги періодично моніторять ті ж самі маркетологи, якщо ми створимо достатній шум, вони відчують загрозу. Як відчули її рекламодавці, котрі тепер вишукувалися у черзі до Радіо РОКС, коли ще рік тому їх там майже зовсім не було. І тоді наступний Новий рік ми зустрінемо без остогидлого «какая ета гадасть, ваша залівная риба» та «я спрасіл у ясеня».

Я не заперечую, що в країні чимало людей з сентиментами до часів їхньої молодості, але час показати, що не тільки вони платять, і не тільки їм замовляти музику.