Про бурління минулого тижня

[kerbasi]

Приблизно рік тому у Києві відбулася конференція з питань інтернет-ЗМІ та блогерства. Там ЖЖ назвали найбільшою україномовною спільнотою в українському інтернеті. Оскільки прямим і безпосереднім чином тиснути на інтернет-спільноту не наважуються навіть у країнах з авторитарними режимами значно більш одіозними, ніж наш теперішній, а щось таки робити з проблемою потрібно, то не виключені різні спецоперації.

Можна спровокувати, наприклад, хвилю ображених на совєцьку символіку (до речі, в моєму ЖЖ її не було). Спільна думка готова до раптової міграції, бо спектр претензій до ЖЖ досить широкий: від суто технічних до того, що ресурс належить компанії з РФ, тобто ФСБ та взагалі, власники – не тої національності… Справа, отже, за кількома крикунами і табун може зірватися з місця. Що й ми маємо можливість спостерігати. І ніхто з обурений «антиукраїнським» ЖЖ не подумав про розпорошення найбільш концентрованої україномовної спільноти. Молодца! Молодца! Вас високо оцінять ідеологічні противники і ще не одноразово звертатимуться. Продовжуйте.

Ображеним на 23 лютого я б порадив не на ЖЖ тицяти, а плюнути у пику вашому ж кумиру, колишньому президенту, чиєї фракції у BР ми завдячуємо відновленням цього «свята» у 2002-му році. Це був такий подарунок до дня народження, від котрого він не відмовився і ніяк не дистанціювався ні тоді, ні під час президентства. Та що можна взяти з типового «дємбєля»?

Жалоба за Україною з приводу року при владі вЫсокоповажності стала ще більш недолугою подією, ніж «ісход» жежистів. По-перше, головний герой не заслуговує на таке паблісіті. По -друге, жалоба, може, й доречна, але не перші роковини треба відзначати, а шості. Згадаймо цей період 2005-го року! Починається конфлікт між нафтовим кланом Зваpича та Tимoшенко. Пpезидeнт та його прихильники однозначно приймають сторону одного з «любих друзів», бо випала чудова нагода розсваритися з «вароффкой». Те, що це бумерангом повернеться, тоді ніхто не подумав. Тоді ж віце-прем’єр Кiнaх поїхав до Мoскви зі скаргами на реприватизаційні плани Тимoшeнко. І це також проковтнули, бо ворог мого ворога мій друг. А тут ще й викрилося, що Зваpич Кoлумбійського університету не закінчував, отже, професор він липовий, тобто «пpoффесор», тільки помаранчевий. І це також не викликало особливого резонансу. Пам’ятаю, як мене на форумах тоді атакували різні фанати помаранчевих зі звинувачуваннями, що я ворог, бо вишукую дрібниці. Ніякі аргументи, що через такі дрібниці в цивілізованих країнах, до котрих Україна прагне долучитися, політики йдуть у небуття, не сприймалися. А тепер про скандал у Німеччині чули? А ще нещодавно політологи прогнозували довготривале політичне життя у вищих ешелонах німецького політикуму цієї нової політичної зірки. Отже, порівняйте...

Насправді, жалобу треба справляти не за Україною, а за історичним шансом теперешніх поколінь українців, котрого їх позбавила помаранчева команда, яка шість років тому померла, ледве протривавши місяць після інавгурації так званого народного пpeзидента, а також по патріотах та націонал-демократах, котрі тоді мали можливість загартувати принциповість та здобути моральний капітал, проте через інтелектуальну та моральну нікчемність не спромоглися. І це стосується не тільки і не стільки саме тодішніх політиків, але перед усім їхніх прихильників, котрим таки дійсно слід починати з себе, зі встановлення собі безкомпромісних моральних стандартів, котрі б не вигиналися в усіх напрямках в залежності від того, чи той чи інший політик наш «сукін син» чи не наш «сукін син». Слід уяснити собі, що поїдання млинців на релігійне свято додає не більше духовності та порядності, ніж вдягання вишиванок та розмахування "Кобзарем", і працювати над собою.          

Comments

[kerbasi.livejournal.com]

Я про "явище" дізнався не від тебе, а від інших юзерів, котрі просто образилися на ЖЖ та мігрували, про резервне дублювання в них не йшлося.

Як інженер сучасний, я ще рахую витрати. В моєму випадку витрати на паралельне ведення двох блогів значно перевищують можливі втрати від блокування або знищення мого ЖЖ.

[henyk.livejournal.com]

Просто ображені були, є, і будуть завжди: моделлю ж суспільства є крива розподілу Ґаусса а не дельта-функція ;)

Щодо витрат я з тобою майже згідний, але є одне "але": ти дивишся з боку приватного блогу, я ж з погляду "критичної спільноти" де функція мети важить більше ніж параметр "вартість".

[kerbasi.livejournal.com]

Ображені бувають різні. Мене найбільш драттують ті, хто практикує русо-інтелігентське "возвєдєніє нужди в добродєтєль". В таких не життя, а суцільна акція чи інсталяція. Вони й здійняли хвилю зараз. Вони й назвали однозначні причини: символіка 23-го лютого, російські (якщо не гірше :-)) власники ЖЖ і т.д.

Під витратами я маю на увазі не стільки грошові, скільки часу та зусиль. Я пробував вести кілька інтернет проектів, не вдалося.

[henyk.livejournal.com]

Це артистичні натури :) Вони теж потрібні для нормального функціонування спільноти (в широкому сенсі).

Я теж слово "витрати" написав в лапках, до речі :)))

[kerbasi.livejournal.com]

Стародавнє питання qui bono? мало б бути відомим і притаманним артистичним натурам саме в силу їхньої артистичної схильності до красивих фразочок. :))

[henyk.livejournal.com]

Це, як каже мій технолог коли його тикають носом в "прокол": "Так, я знав, але НЕ УСВІДОМИВ!" :Р

[kerbasi.livejournal.com]

Слухай, не по темі. Я тобі не дотелефонувався, коли йшла виставка з каліграфії, ти не відбирав, бо, мабуть, я не вчасно телефонував. А я тобі тоді збирався історичну граматику польської мови позичити, як домовлялися. Отже, якщо будеш у Києві... Або я у Львові, але це навряд станеться раніше кінця квітня.

[henyk.livejournal.com]

Про граматику чесно кажучи не пригадую... :( Але якось то дасть ся владнати.

[henyk.livejournal.com]

Хоча ще не відомо що "дорожче": повторне вибудовування структури в кризових умовах чи планомірний відхід?

[kerbasi.livejournal.com]

Я планомірно сюди мігрував з Народної правди. При тому я там ніяких петицій не залишив, просто пішов і все. Кільком найближчим соратникам у приватному листуванні порадив долучитися. Ось і все. Коли йдеться про раціональні мотиви, то думки про гучні акції не виникають.

[henyk.livejournal.com]

І хто ж над тобою провів "спецоперацію"? ;)))

[kerbasi.livejournal.com]

Там моя читацька аудиторія поступово скоцюбилася до ледве десятка читачів. Той ресурс занепав через причини, пов"язані з адміністрацією: брак модерування, недостатні технічні можливості для авторів і т.д.

[henyk.livejournal.com]

От сам же ж кажеш що не все так просто як іноді спершу виглядає зі сторони :)))

[kerbasi.livejournal.com]

Я вже кілька експертних опіній прочитав, що між ЖЖ та тим ширкомрієм різниці практично нема, бо той самий "движок".

До речі, спецоперації проти мене на НП таки проводили. Там були постійні групи тролів, котрі кидалися на того чи іншого автора. Тільки я достатньо стійкий до тролення та здатний їх "опускати" краще, ніж вони вміють інших. Вони далеко не всі бездушні автомати, коли з ними довго співіснуєш, то можна виявити і їхні больові точки. Тільки все це час відбирало та зусилля були не співрозмірні з кількостю читачів. А ЖЖ мої потреби задовольняє: я тут маю можливість фільтрувати коментаторів, і цього мені достатньо.

[henyk.livejournal.com]

Двигун той самий але реалізація місцями зручніша: додавання журналу до стрічки – subscribe – не дає дозволу до читання твоїх "підзамків"; допуск "під замок" – grant access – не означає потрапляння його "потоку свідомості" до стрічки. Хоча є й недоліки в системах теґів і сповіщень.