kerbasi | Трава-мурава

У травні 1983 року я закінчував 8-й клас і брав участь у загальносоюзній великій кампанії з вирішення питання забезпечення совєцького народу харчовими продуктами. У той час на вулицях міста можна було побачити незвичайну картину: дівчата та хлопці повзають рачки по газонах з ножицями, ріжуть траву та збирають її у торби. В якомусь совєцькому фільмі про фашистів був такий епізод, коли людей труїли газом, і вони потім втрачали все людське, починали повзати по землі та жувати травичку. Але у нашому випадку труїли не школярів. Мабуть, отруїлося високе партійне та педагогічне керівництво. Норму треба було здати не таку вже й малу як для міста, десь кілограмів з 28. Достеменно я вже не пам'ятаю. Зібрану травичку треба було приносити до школи і здавати під підпис завгоспу. За невиконання плану лякали комсомольськими доганами, поганими характеристиками, що тоді означало фактично позбавлення можливості вступу до пристойного вишу. Навіть такий улюблений вислів був серед вчителів у нашій школі: "Ти таку характеристику отримаєш, паскуднику, що тебе навіть до в'язниці не візьмуть"!

Отже, великі боси тоді вирішили, що для забезпечення народу харчами потрібна худоба, а худоба їсть травичку, а школярі мають досить вільного часу - і почалося!

Щоб прискорити процес, нас централізовано повели на схили Флотського бульвару (Миколаїв - місто корабелів). Але там вже, мабуть, якась орда пройшлася до нас, бо за дві академічні години ми зібрали ледве по 4-5 кілограмів на кожного. Звісно ж, потім стільки крику було у школі. Класна керівничка кричала там, що аж шибки дрижали, мовляв, дівчата, не рожайте від таких нездар, що на бульварі не можуть ножицями трави настригти.

Перевагу мали ті, хто мав родичів у селі. Вони одразу попали у взірцеві комсомольці. А ще класно було тим, в кого батьки мали авто, бо могли десь за містом рослин насмикати. Дещо хтось зміг настригти по дачах. У моєї бабусі був приватний будинок з садом, але сад використовувався по повній програмі, отже, з усіма будяками мені пощастило насапати кілограмів дванадцять, тобто все одно далеко від норми. Воно так здається, що нібито трави купи, а як зважиш, та ще й лежалу та посохлу, то виходить, що ще повзати й повзати.

А потім вийшла стаття у "Комсомольській правді", що трава з міських газонів та з узбіч доріг не годиться, бо містить усі забруднювачі з вихлопів машин, а потім це все у молоко йде, якщо корову таким нагодувати.

Зрештою, все було вирішено централізовано. Виявилося, що славетній миколаївській кінно-спортивній школі, котра виховувала переможців олімпійських ігор, не вистачає робітників, щоб траву з тракторних причепів розвантажувати, тому нас туди відрядили, ми поперегортали там той силос, і нам було зараховано виконання норми.

От кажуть про люстрацію, колишніх стукачів, а мене, наприклад, стукачі не цікавлять абсолютно. Навіть ті, що на мене стучали. І досьє на мене не цікавить. А ось авторам деяких совєцьких кампаній та винаходів я б хотів ~~плюнути~~ подивитися у вічі.

Disclaimer: для тих, хто такого не пам'ятає, не бачив або запитав маму й татка і мама й татко казали, що такого не було і бути не могло: подякуйте своїм батькам, керівникам ваших шкіл або батькам та керівникам їхніх шкіл, що якимось чином спромоглися уберегти вас або ваших батьків від цього ідіотизму.

Flat | Top-Level Comments Only

На митницю тисне ВТО.

..не знаю, я наслухалася історій коли люди були впевнені що у них код ТНЗЕД такий - бо це очевидно, ішли на конфлікт, сиділи в чергах по начальника митниці, він їм в очі казав що розбереться і наведе порядок - а поверталися на своє ТВВ і їм показували висновок що все правильно було визначено, і вони не тільки платили більше мито, а і за зберігання валили такі суми що 100 разів пожаліли що пробували сперечатися..
Але зараз це майже неактуально. дуже багато кодів під 0% зробили - нема на чому особливо крутити фінти..

Насправді треба сплатити за вимогами, а потім, отримавши роз'яснення, вимагати повернення переплати.

Суперечки тепер переважно йдуть у площині митної вартості. Той клапан, про котрий ти нещодавно розповідала, офіційним ділерам може продаватися зі знижкою у 40-50 відсотків. А в митній базі вони знайдуть одиничний випадок придбання запчастини за повну вартість, і почнеться...

..так. Відділ страшний.
Особливо слово "Китай" на нього діє як червона ганчірка.. :))
на щастя (чи на нещастя) нам ніхто знижок більше 10% не дає.. колись з німцями був 30%- так, були офіційним представництвом, потім керівництво не домовилися, втратили ті відсотки. ..тепер поїздом зрідка "вчорну" вдається те-се передати раз на квартал - тільки так можна конкуренцію витримати, хоч і в обхід - але мене ніхто не питає що я про це думаю, та й так півкраїни возить, виявляється. Це жах.. дикий бізнес, дикий і потрійно-подвійний.
..ги, а на вокзалах облави СБУ на поїзди дального слідування з кінця минулого року. Кожна передача - нерви ще ті.. раз були загребли нашого співробітника, добре скористався своїм посвідченням і зв'язками, хоча я знаю що в людей є так все налагоджено що комар носа не підточить. А тут - самодіяльність..

__офіційним представництвом__

Бє-є-є!!! Ненавиджу цю термінологічну плутанину! Офіційне представництво - це там, де я працюю, тобто нерезидент з реєстрацією в Мінекономіки і т.д. А ви могли бути офіційним ділером, дистрибутором, агентом, партнером - ким завгодно, але не представництвом.

:-)) + стопіцот смайликів ))))

ОК, згодна, в поспіху шукаючи відповідник діяльності обрала ну геть не ту назву (ганьба-ганьба :)) )
..бо не могла "придумати" як же це все називалося якщо точно не дилер, точно не дистрибутор - але єдина офіційна точка, через яку можна було в Україні вийти на контакт з німецькою компанією..
виявляється, звучало це "торгівельний та сервісний партнер в Україні".
Дуже дякую за термінологічну "вичитку тексту" - пішла на користь. :))))

Трава-мурава

Re: Ну, поки не перейшов дорогу

Re: Ну, поки не перейшов дорогу

Re: Ну, поки не перейшов дорогу

Re: Ну, поки не перейшов дорогу

Re: Ну, поки не перейшов дорогу

Re: Ну, поки не перейшов дорогу