kerbasi: (Default)
Pro Nihilo ([personal profile] kerbasi) wrote2011-06-15 03:43 pm
Entry tags:

Про дух міста - 2 (Львів)

Російська редакція Радіо Свобода продовжила українську серію передач. Після обговорення духа Києва пришла черга Львова. Щоправда, центральною темою сталі події 9-го травня, що зрозуміло, бо програма розрахована на російську публіку, котра крім Радіо Свобода інших альтернативних провладним джерел інформації майже не має.
Транскрипт передачи тут:
 http://www.svobodanews.ru/content/transcript/24233732.html

Раджу не тільки читати, а й прослухати передачу, бо аудіо містить чимало незавершених, але влучних і характеристичних реплік, котрі не потрапили до транскрипту.

Мені, як українцю, значно цікавіше було послухати саме про дух Львова, а не про міф або міфи Львова та конфлікт міфологій на його вулицях та площах. Саме про дух висловилися всі учасники у своїх перших репліках. А далі – вже більше про міфи. Міфи – це поняття більш штучне, політично ангажоване, нетривке і мобільне, ніж дух. Дух ми всотуємо з дитинства або деякі з нас здатні до цього й пізніше (якщо не є взірцево емоційно тупими, як переселенці до міст 60-70-х років), він не є раціонально сконструйованим, він часто носієм і не усвідомлюється, і тому його важко або неможливо витравити з людини..

Чому нам, українцям, на мою думку так важливо звертати увагу на дух наших міст?
Дух більшості міст в Україні був втрачений через переселення великих груп населення або через інші історичні обставини (руйнування, галузева переорієнтаціє, отримання або втрата адміністративного статусу то що). Всі ці зміни відбувалися настільки швидко і траплялися настільки раптово, що корінні жителі міст не мали можливості асимілювати переселених. Розчинялися самі. Тепер відбуваються подібні, хоча на цей раз непримусові міграції. І від їх результату залежить майбутній вигляд і зміст України. Чи заговорить російською галицький переселенець до Києва? Чи не розчиняться у хвилях міграції «рагулів» львів’яни – носії західноукраїнського урбаністичного шарму, як у 60-ті та 70-ті розчинилися та втратили культурний вплив корінні кияни? Чи русифікуються остаточно малі містечка сходу, чи може вони стануть осередком для просякнення української мови до індустріальних центрів? Яким стане нове село 21-го століття за умов стирання різниці між сільським та міським способом життя? Лишатиметься воно й далі джерелом українською культури чи підхопить «гарадской раманс» і «папулярную музику» сусіднього народу?

Тому нам, міським інтелектуалам, важливо прислухатися до суспільних трендів і до самих себе, щоб бути діячами, а не жертвами процесів.

Кілька зауважень стосовно самої передачі та її учасників.

Пан Халявка – професійний речник ВО Свобода зі зразковим вишколом. Молодці, свободівці, саме таких речників треба виховувати! Якщо прийдете до влади, з них вийдуть непогані дипломати. Як людина і львів’янин  він зробив тільки першу репліку. Решта – як речник. Для обговорення духа Львова не треба було його запрошувати. Мабуть, це помилка авторів програми. За логікою йому мав би бути симетричний опонент, але виявилося, що він один на рингу з естетами. І він як раз той, що й один у полі воїн.

Борис Бергер… Естет. Йому аби все у високому стилі було… Мені здається, що він з тих, хто заради красивих форм будь-кого будь-куди переселить та посуне. Для повноти картини варто згадати давню передачу з ним від 12 грудня 2004 року про «помаранчеву» Україну:
http://archive.svoboda.org/programs/ogi/2004/ogi.121204.asp

Тетяна Швецова – молодець! Росіянка, львів’янка родом з Євпаторії. Не знаю, звідки вся ота шовіністична шелупонь, мої рідні, що жили у Криму були скоріш, як пані Швецова за світоглядом. Приємно було дізнатися, що у Львові різні спільноти майже не перетинаються. Це дуже втішний розвиток, див. тут, підкреслений текст:
http://kerbasi.livejournal.com/70310.html
Стосовно закликів об’єднуватися здоровим силам. Чогось так усім кортить об’єднуватися. Міст можна побудувати між двома твердими берегами. Допоки в українському суспільстві не напрацьований пул чітких ідей, поки в людей в головах плинність думок та сипкість переконань, ніякі об’єднання не  тільки не можливі, а й шкідливі.
Ну й решта учасників також нічого. :-) 

Під катом вислови учасників на початку передачі про дух Львова. Це ще до початку дискусії про 9-те травня, тут все по-людськи.

 

Тарас Возняк: ... Я недавно понял, что я могу жить только во Львове, в других городах я просто бываю или могу быть с визитом, но жить полноценно и полноформатно, к сожалению своему, я могу только здесь. Этот город близок, по-моему, с другими настоящими городами, например, как в Украине Одесса. Потому что одессит может быть только в Одессе. Одессит в Москве или в Киеве – это или политик, или визитер, или аферист.
 ...А в Одессе он просто живет. Так же и со Львовом. Львов – это один из настоящих городов в Украине, а возможно, не только в Украине. Потому что сложенные в 28 этажей села или деревни городской структуры, города не создают. И в этом смысле Львов – это город.
 
Игорь Гулык: Я согласен с Тарасом. Мне как-то случилось два года жить вне Львова, я вернулся сюда – и я понял, что здесь я живу.
 
Андрий Халявка: Я бы сказал, что название города Львов – в какой-то мере индикатор характера его жителей. Львино-кошачьи черты - спокойствие, уравновешенность, лень, но, в то же время, добродушие, гордость, а когда надо, зубы и когти – все это присутствует в характере львовян. И эти львино-кошачие черты придают львовянам загадку, магнетизм и вызывают уважение.
 
Татьяна Швецова: Я живу во Львове, а сама я родом из Евпатории. У меня были мысли, особенно в начале 90-ых, отсюда уехать. Но Львов, как магнит, притягивает, и расстаться с тем, к чему привык, очень сложно. Я очень люблю Львов, мои дети очень любят Львов и не представляют себе жизни вне Львова. Во Львове живут разные группы, часто не пересекающиеся – что самое интересное. На работе они пересекаются, но вне работы, как до 39-го года, образуются отдельные группы товарищей. На мой взгляд, главные черты львовян, и вообще галичан – это ужасная обида на свою историческую судьбу. Они эту обиду несут из года в год, они ее в себе не изживают. Но это очень опасное явление – хранить в себе обиду. И еще одна очень интересная черта – замечать, кто «чужой». «Чужой» - это не только русский, но даже волыняк. Это рядом, Западная Украина, но это уже чужой. А галичанин – это свой. Я сама уже начинаю такими категориями мыслить. Черты ксенофобии всегда здесь были. Но с 90-ых годов это все усилилось, это приобрело агрессивный характер. И это настолько усилилось, что, как говорится, действие рождает противодействие, и мы тоже имеем в себе какие-то элементы ксенофобии. Хотя, конечно, стараемся преодолевать, как интеллигентные люди.



Васыль Расевич: Когда я приехал во Львов, я увидел город своей мечты. И надеюсь, что остался здесь на всю жизнь. Я считаю, что создавать образ Львова или образ львовянина – это не совсем благодарное дело. Если мы посмотрим на период до 39-го года – это один город, если мы посмотрим на середину 60-ых годов – это совсем другой город, кстати, русскоязычный город. А если мы посмотрим на конец 80-ых годов... Этот период мне очень нравится. Это веселые, одержимые люди, которые движутся к свободе, одержимы этой свободой. И я очень не люблю период начала 90-ых годов – это обиженные, серые люди, одетые в одинаковую одежду, бедные, полуголодные, которые прозябают здесь, потому что разрушилась промышленность, разрушились связи, которые складывались на протяжении десятилетий. Но если мы говорим о Львове сегодняшнем, то на улицах мы можем увидеть очень много молодых людей, которые ничем не отличаются от западных сверстников, которые одеты очень разнообразно, которые ведут себя расковано, которые в курсе событий, которые происходят во всем мире.
 
Игорь Танчин: Чтобы ты вошел в этот город, чтобы тебя этот город принял, надо некоторое время здесь пожить. Жители Львова преимущественно подчеркнуто вежливые, потому что они чувствуют, что для того, чтобы здесь было нормально, чтобы какие-то социальные общности, которые здесь сосуществуют, жили вместе и получали от этого удовольствие, надо очень уважать самость другого человека. Но для того, чтобы ты стал своим, чтобы ты чувствовал себя в этом городе как дома, нужно время. Нельзя вписаться во Львов сходу, как в какие-то большие мегаполисы. Казалось бы, большой город, но какой-то очень свой и домашний. Во Львове ты знаешь, где твои друзья тусуются, где тебя ждут, что от тебя ожидают. Ты знаешь всю свою внутреннюю тусовку. Но для того, чтобы ее обрести, надо время. А если ты ее обрел, практически невозможно с этим расстаться. Это как твоя семья. Отказаться – это дорогого стоит, это разрыв с самим собой.
 
Борис Бергер: Львов – это волшебная, старинная музыкальная шкатулка, наполненная гномами, духами и так далее. Его создали какие-то вельможи, которые приехали из Австро-Венгрии, Польши. Я родился во Львове, я еврей. Но я эмигрант, уже 16 лет живу в Германии. И я вас уверяю, этот город влияет на человека. Когда глаз привыкает ко всему этому великолепию, а ты уезжаешь в другой город, то глаз начинает слезиться, требуя того, что было. И еще Львов сделан в очень человеческом масштабе. Здесь можно зайти в любой подъезд, выпить кофе, поцеловаться, поболтать о самом главном, посидеть в кафе. Я считаю, что Львов создан какими-то вельможами для отдыха и развлечений, для прогулок.
 




[identity profile] 22he-travnya.livejournal.com 2011-06-15 12:52 pm (UTC)(link)
А мені видається принизливим, коли етнічні українці обожнюють матеріяльний Львів, як це дуже розповсюджено особливо серед київської молоді.

Адже майже всі привабливі обйекти у Львові створені етнічними неукраїнцями.
Ну, там Шевченків Гай і ще дещиця створене етнічними українцями але це так собі.

Ось духовний Львів це - обйект захоплення, але духовно дуже сильні і ще деякі галицькі міста, Ів-Фр насамперед.

[identity profile] lovkyj-man.livejournal.com 2011-06-15 01:11 pm (UTC)(link)
ну і взагалі обожнювати щось напевно є принизливим, навіть якщо це створили етнічні монегаски. Львів тут неспецифічний )))

[identity profile] skagenij.livejournal.com 2011-06-15 01:19 pm (UTC)(link)
взагалі коли кияни занадто дрочать на Львів, то не прикольно
Києві теж має харизму, давню історію і всьо такоє

[identity profile] lovkyj-man.livejournal.com 2011-06-15 01:33 pm (UTC)(link)
і замало -- на Харків. А це дисбаланс!

[identity profile] 22he-travnya.livejournal.com 2011-06-15 01:35 pm (UTC)(link)
Харків - чудове місто, але більшість киян про це не знають бо ніколи там не були(

[identity profile] lovkyj-man.livejournal.com 2011-06-15 01:43 pm (UTC)(link)
Отут нам і допоможе Борис Бергер!

Борис Бергер… Естет. Йому аби все у високому стилі було… Мені здається, що він з тих, хто заради красивих форм будь-кого будь-куди переселить та посуне.

[identity profile] puidra.livejournal.com 2011-06-15 01:44 pm (UTC)(link)
коли галичанам не подобаються російськомовні, у них на це є усі підстави, коли російськомовним не подобаються галичани, це результат пропаганди

[identity profile] sparrow-hawk.livejournal.com 2011-06-15 02:28 pm (UTC)(link)
Нельзя вписаться во Львов сходу, как в какие-то большие мегаполисы. Казалось бы, большой город, но какой-то очень свой и домашний.


ну, мені, як дніпровцю, він ніколи не здавася великим - а навпаки, маленьким і трішки іграшковим :0)

[identity profile] lovkyj-man.livejournal.com 2011-06-15 02:45 pm (UTC)(link)
В цьому випадку мати підстави гірше ніж бути під впливом пропаганди ))

[identity profile] tin-tina.livejournal.com 2011-06-15 03:00 pm (UTC)(link)
Ага, сущі дрібнички такі собі
Image

[identity profile] puidra.livejournal.com 2011-06-15 03:04 pm (UTC)(link)
ага)

просто пані швецова каже, що львівяни ксенофоби .. як на мене, то не більше ніж інші жителі міст, а то і значно толерантніші

а стосовно "главные черты львовян, и вообще галичан – это ужасная обида на свою историческую судьбу" - мова може йти не про "обіду", а про розуміння, що дотепер безуспішно доводиться розгрібати результати історичних поразок і, відповідно, діяльності негаличан

[identity profile] 22he-travnya.livejournal.com 2011-06-15 03:17 pm (UTC)(link)
Будинок на Руській, 20 - один з винятків.
І, до речі, споруджені греко-католиками храми могли би ще навести, Св.Юра, зокрема)

[identity profile] tin-tina.livejournal.com 2011-06-15 03:19 pm (UTC)(link)
Багато чого можна б навести :-)
Перепрошую, що запитаю: Вам часом не доводилося читати "львівський" роман Парандовського "Небо в полум"ї"?

[identity profile] kerbasi.livejournal.com 2011-06-15 03:47 pm (UTC)(link)
Тепер належать українцям. І львів"яни краще дають с тими об*єктами собі ради, ніж, наприклад, кияни, котрим також місто переважно неукраїнці розбудували, або українці, але зі свідомістю інтернаціоналістів та авторусифікаторів.

[identity profile] kerbasi.livejournal.com 2011-06-15 03:48 pm (UTC)(link)
Те ж таким собі міф. Які галичани, які російськомовні, які підстави, що таке подобатися - це все мільйони обставин.

[identity profile] kerbasi.livejournal.com 2011-06-15 03:49 pm (UTC)(link)
Історричний Львів маленький, але з промзонами значно більший. Просто промзони не для туристів, а в мене там ділові партнери та колеги. От так у кожного свій Львів :)

[identity profile] kerbasi.livejournal.com 2011-06-15 03:57 pm (UTC)(link)
А я зараз читаю "львівський" роман Марека Краєвського Erynie :-)

[identity profile] tin-tina.livejournal.com 2011-06-15 04:05 pm (UTC)(link)
Я, мабуть, безнадійно старомодна і мене ще бреславський роман цього письменника налякав :-), але Парандовського щиро раджу. Дія роману відбувається напередодні 1 світової війни, головний герой якраз переживає особисту кризу, тобто втрату віри в Бога, а одночасно й першу любов... але я не про те. Є там такий класний, хоч і дрібненький епізод: головний герой виступає з декламацією на патріотичному вечорі, зал удекорований в патріотично-польському стилі:
"Під весняним небом простягався "загальний вид" Львова, але без собору святого Юра - чи забракло місця, чи визнано, що шедевр генерала де Вітте може справити небажане враження".
Вельми типова картина, але і з де Вітте поплутав. Архітектор Юра - Бернард Меретин.

[identity profile] tin-tina.livejournal.com 2011-06-15 04:07 pm (UTC)(link)
главные черты львовян, и вообще галичан – это ужасная обида на свою историческую судьбу
Атож, я, видно, не галичанка, бо досі навіть не здогадувалася, що повинна відчувати якусь образу на свою історичну долю :-)

[identity profile] kerbasi.livejournal.com 2011-06-15 04:20 pm (UTC)(link)
Ми не знаємо, з ким вона перетинається. Може, з професійними українцями 90-х, що постійно посипають голову попелом та шмаркаються у поділ через нелегку долю.
А може вона просто так називає якесь явище не дуже зрозуміло для невтаємничених у її життя.

Одразу скажу, ви, галичани, дуже своєрідні, і часом просто несносні. Часто просто як москалі, ну, нібито українською розмовляєте, а свідомість - московська з усією літературоцентричністю, історієцентричністю, показовою релігійністю, схильністю до швидкої індоктринації кабінетними вигадками, нетерпимістю до інакодумства, нерозумінням лібералізму, настороженістю до немісцевих та іноземців, вмінням жити асбтракціями - ну просто тобі такий харктерний московський інтелігент виходить. :-) Іноді дуже хочеться з вами побитися :-)

[identity profile] tin-tina.livejournal.com 2011-06-15 04:26 pm (UTC)(link)
Мати Божа! Я буквально не знаю, куди ховатися, вислухавши такий набір компліментів :-)

[identity profile] kerbasi.livejournal.com 2011-06-15 04:26 pm (UTC)(link)
А я не знаю, старомодний я, чи ні. Я попросив мені щось сучасне популярне польське порадити. Просто у книгарні попросив. Мені порадили, я купив, тепер під час подорожей читаю. Написано непогано, тільки в нього герої якісь по-сучасному політкоректні. Схоже на приховану мету виховання толерантності в читачів.

[identity profile] tin-tina.livejournal.com 2011-06-15 04:28 pm (UTC)(link)
В мене до літератури, зізнаюся, якесь кулінарне ставлення. Цей письменник вперто нагадує мені погано просмажене м"ясо, таке, що його потім довго треба виколупувати з-поміж зубів. Але я й сучукрліту переважно боюся :-)

[identity profile] kerbasi.livejournal.com 2011-06-15 04:32 pm (UTC)(link)
Мені самому ніяково, але таку концентрацію антилібералів, антисемітів (не побутових, типу, жиди всю гречку скупили, а ідеологічних з цитатами з писань та екскурсами в історію) та ізоляціоністів (це, мабуть, більш точне слово, ніж "ксенофоб") я зустрічав тільки серед галичан і москалів. :-)
Я маю кількох партнерів по бізнесу у Галичині, так я вже навчився м*яко уникати та відвертати деякі теми. А інколи просто доводиться інструктувати, коли якийсь спеціаліст "не тої" національності приїжджає: "От той пан - жид, тому при ньому, будь ласка, без того, хто Христа розіп*яв та що ви не були б у бізнесі, якби не Гітлер, бо жиди все б зайняли і дотепер займали".

[identity profile] tin-tina.livejournal.com 2011-06-15 04:33 pm (UTC)(link)
І як, слухаються?

Page 1 of 4