Entry tags:
Вони - моє все!!!
Часто доводиться чути від різних людей щось подібне до цього: «Я зацікавився/-лася політикою 2004-го року завдяки помаранчевій революції і Ющенку». Далі - різні варіанти на тему, яка то була доленосна подія, і як тепер треба славити Ющенка. Як варіант – визнавати його заслуги перед Всесвітом). Як ще один варіант – замість Ющенка може фігурувати інше прізвище. Головне, щоб "моє все". От жила собі людина, цікавилася пивком, коханням, високими матеріями або низько матеріальним, а тут тобі - гоп-ля! - є у світі політика! І не тільки у світі, а навіть в Україні!
Я оце переношу на себе, і виходить, що я зацікавився політикою, коли підписали Фінальний акт Гельсінгської угоди. З телевізійних трансляцій запам’ятався кремезний, лисий дядько, який б’є молоточком у гонг, встановлений на трибуні, де сидять різні офіційні особи. Йому більше б пасувало бити величезною кувалдою у рейку. Мабуть, це був президент Фінляндії Урго Кекконен.
А остаточно до політики, а разом і до сходознавства мене навернув політичний оглядач Фарід Сейфуль-Мулюков з передачі «Сегодня в мире», яка на тлі всього іншого, що виливалося на мене з двох каналів совітського ТБ, була найбільш притомною.
Отже, я всім у своєму житті забов'язаний ОБСЄ та особисто Фаріду Сейфуль-Мулюкову та Урго Кекконену! Навіть не знаю, що з цим тепер робити…
Я оце переношу на себе, і виходить, що я зацікавився політикою, коли підписали Фінальний акт Гельсінгської угоди. З телевізійних трансляцій запам’ятався кремезний, лисий дядько, який б’є молоточком у гонг, встановлений на трибуні, де сидять різні офіційні особи. Йому більше б пасувало бити величезною кувалдою у рейку. Мабуть, це був президент Фінляндії Урго Кекконен.
А остаточно до політики, а разом і до сходознавства мене навернув політичний оглядач Фарід Сейфуль-Мулюков з передачі «Сегодня в мире», яка на тлі всього іншого, що виливалося на мене з двох каналів совітського ТБ, була найбільш притомною.
Отже, я всім у своєму житті забов'язаний ОБСЄ та особисто Фаріду Сейфуль-Мулюкову та Урго Кекконену! Навіть не знаю, що з цим тепер робити…

no subject
Знакові події у всіх різні, але якщо пропонується щось, як всезагальна платформа, то слід думати далі свого егоцентризму, бо інакше потім доведеться лити сльози, що нічого не викликає в суспільства резонансу.
Та я не скаржуся, я іронізую. ))) Мене зараз бентежать думки про те, чи є насправді щось таке спільне, серйозніше за народну кухню та кілька зразків фольклору, що об'єднує людей на цій території. Щось мені здається, що під цією владою ці зв'язки почали розсипатися.
no subject
так, у масовій комунікації дуже важливо дотримуватись дистанції між персональним сприйняттям комуніканта і тим меседжем, яким він хоче достукатись до комунікатів.
щодо останнього параграфа... імхо, держава - це не тільки наслідок об"єднання людей, а й причина теж. державні кордони найчастіше окреслюються випадково, в умовах війни, революції або іншої нестабільної ситуації. але коли кордон вже окреслений, держава, яка функціонує в межах цього кордону, може дати своїм громадянам спільну ідентичність, на цьому громадянстві й засновану (через освіту, військо, тощо). так араби і кабіли стають алжирцями, ельзасці та корсиканці - французами тощо. інша річ, що не кожній державі вдається досягти критичного порогу спільної ідентичності.
no subject