Останнього китайського попередження пост

[kerbasi]

Я знаю, що велика кількість френдів не дорівнює великій кількості постійних читачів. Також я не маю ілюзій, що навіть постійні читачі читають мої записи вдумливо та пам'ятають їх довше за кілька днів. Тому я навчився нормально ставитися до того, що дещо доводиться повторювати багато-багато разів. Але повторення деяких суперечок просто зносить дах!

От тут, за цим посиланням
http://kerbasi.livejournal.com/99052.html
а абзаці, виділеному червоним кольором, ви прочитаєте про моє ставлення до українського села. А підкреслене речення описує типаж, якого я називаю "селюком".

Відтепер, хто мені дорікне моєю міфічною пагордою до села, отримає посилання на цей запис. А при повторних докорах - мабуть, розсваримося.

Суміжна тема: моя теза, що продуктова база у селі для совітських та пост-совітських родин є ресурсним прокляттям України, яке позбавило цілі покоління стимулу до належної пошукової активності, через що були провалені можливості реформувати країну у 1991-му та 2004-му. Але тут ніяких докорів жертовним сільським родичам новоміщан! Вони, сільські родичи мантулили все житя у кол/радгоспі, у вільний час - на городі, вдягалися в один одяг по півстоліття, ніколи у житті не бували на відпочинку, щоб діточкам у місті було ситно і комфортно. Тут докір саме "діточкам". Це вони - паразити, які проїли здобутки старших поколінь і не згенерували нічого взамін, навіть економічної самодостаності не досягли. За це розплатяться їхні діти та онуки, яким доведеться вкалувати, як південнокорецям у повоєнний період.  Детальніше тут:
http://kerbasi.livejournal.com/114030.html

PS: я розумію, що багатьох "тролить" слово "селюк". Гаразд, спробую називати "дачником". :-)

Comments

[docent030.livejournal.com]

Не можу погодитись.
1. --Тут докір саме "діточкам"
докір як раз батькам, які не навчили думати й працювати. Хоча, звісно, що з них візьмеш - їм самім не часто дозволяли користуватися мізками. Батьки вже як раз і розплачуються - на старості ніякої допомоги
2. --продуктова база у селі для совітських та пост-совітських родин є ресурсним прокляттям України
НМД - це швидше шанс не бути цілком залежним від примх влади й залишити собі якісь рештки самоповаги.

[kerbasi.livejournal.com]

1. погоджуюся
2. це як кому. Для когось стартові умови,комусь паразитичне життя. Це як питання, чи є користь у тому, що заробітчани своїм вилупкам, що залишаються тут, купують дипломи про вищу освіту. З одного боку, заробітки ніби більш сприяють збереженню власної гідності, ніж безробіття і злидні, з іншого - таке використання грошей переносить соціальну катастрофу просто на наступну генерацію. Невідворотну катастрофу.

[eugnat.livejournal.com]

+1. Убеждаю свою жену, что не имеет никакого смысла тратиться на обучение в вузе тупых детей, так как после этого этот тупой дебил все равно будет висеть на шее у родителей (есть в родственниках подобные явления). Все равно не соглашается и считает, что нужно держать у себя, пока не поумнеет...

[kerbasi.livejournal.com]

Прекраснодушності у слов'янській душі надмірно, раціональзму замало. Слід наполегливо виховувати.

[docent030.livejournal.com]

Не треба змішувати різні явища: продуктова підтримка з села і заробітчанство. Мішок картоплі, шмат сала і десяток банок варення/разносолів не йдуть ні в яке порівняння з коштами заробітчан. Це небо і земля.
На цей час продуктова база у селі майже втратила актуальність - грошовий еквівалент мізерний. Студенти навіть соромляться приймати передачі від батьків. Коли я писав про самоповагу, я мав на увазі совєтські часи. Тоді продукти з городу дозволяли менше горбатитись на шабашках.

Якщо вести розмову про 1991-й, то НМД присадибні ділянки зіграли позитивну роль. Якби не вони, ймовірність 1917-1918-х була б дуже висока. Без власної продуктової бази в умовах тодішнього безробіття було б дуже легко сформувати які-небудь "красногвардейскиє отряди". Як ви думаєте, чому т.Сталін робив все, щоб люди відмовлялися від своєї землі? Для того, щоб у населення були можливості реформувати країну?

Причому тут "продуктове прокляття", якщо:
"Как раньше родители считали, что лучшее в жизни – стать историком (Партии) или философом (Марксистско-Ленинским), так сейчас их дети ломятся косяками в правоведы и бумаговеды. Как океанская сельдь на нерест.
В результате при Совке у нас была масса народу, выученная только «складно гутарить», славя единственно-верное учение, а умеющих работать руками был крайний дефицит. Из-за этого доход сантехника (не «зарплата») был выше, чем у профессора – и это было закономерно, экономику не обманешь никакими марксистскими камланиями.
А теперь у нас все хотят «работать в офисе», складно излагая «текущий юридический аспект». С аналогичным результатом, что для соотношения зарплат, что для экономики в целом.
Тем не менее, аргументы не действуют. Ни рациональные, ни эмоциональные. Никакое бытие сознание нашего человека определить не в силах.
И пусть мне после этого не говорят, что у нас «интеллектуальный народ». Народ у нас – тупое быдло, неспособное ни к чему, кроме как бежать со стадом.
Мне жалко мою страну и мой народ. Однако – бог милосерден, но справедлив."

[kerbasi.livejournal.com]

Ділянки - це того ж роду явище, що й сільські родичі. Це його трансформація у 90-ті, коли вже сильно скоротилося число сільських родичів в городян. Для підвищення живочості людина не зайвим фахом оволодіває, а їде картоплю копати або своїх дітей чи батьків змушує це робити. Це регрес і антицивілізаційність.

Заробітчан я не змішую ні з ким, я просто проілюстрував, як ХИБНО використовуються ресурси при прагненні зберігти гідність на зовсім іншу Вашу тезу.

Продуктова база у селі все ще має значення. Студенти її не так цінують в силу віку, а, може, тому що в їхньому покоління змінилися настрої, тому що в більшості цієї бази немає. Це цілком вкладається в мою модель з останнього посилання у пості.

[docent030.livejournal.com]

З вашого дозволу продовжу. Вибачте, що довга пауза.
Для совітських та пост-совітських родин ресурсним прокляттям є не продуктова база у селі, а безоглядна батьківська турбота. Тут вже хто на що гаразд - хто мішечок картоплі, хто гроші на новий мобільнік...

З вашими словами "Голод або загроза голоду - рушій прогресу. Ситість та стабільність (або їх ілюзія) - теплиця застою." погоджуюсь повністю, але треба враховувати обставини. При совєтах: підвищуй - не підвищуй свій професійний рівень, хоч 10 норм видай, все одно зарплата майже не зміниться, просто піднімуть норму. Ви мабуть згодні з тим, що в ті часи для кар'єрного зростання професійний рівень мав другорядне значення. А для простого работяги (та навіть інженера) додатковий заробіток - це або халтура, або щось винести з роботи. Так яка різниця де він "підхалтурить" - на власному городі, чи десь на розгрузці вагонів. Про нелегальні заробітки я мовчу.
А протестувати - ось наприклад про Новочеркаськ
http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=0Ov_To4g8VA#t=276s

А після розвалу совдепії все потроху встає на свої місця - робота на землі для міської людини занадто малопродуктивна й дуже важка. Ті, про кого ви пишете - швидше не робітники, а заробітчани-колгоспники. Які й оволоділи зайвим фахом.

[kerbasi.livejournal.com]

Власне базою для безоглядної батьківської турботи і була за совка продуктова база у селі. В "чистих" городян можливості безоглядно турбуватися були обмежені, якщо це не якісь "слівкі обшєства".

За совка можливостей бракувало, але були люди, які переїжджали за тисячі кілометрів, міняли фах, підробляли трудову книжку, щоб працювати на кількох роботах і т.д. Якщо таких було б більше, совок зник би раніше. А не було більше, тому що решта кайфувала на утриманні в батьків-"дачників".

[docent030.livejournal.com]

В "чистих городян" були і пайки на виробництвах і квартира. Взагалі ситуація по різним періодам совдепії дуже відрізняється, тут треба багато рахувати й багато шукати статистики (ще й невідомо якої якості). Може коли-небудь руки дійдуть - поговоримо :)

--А не було більше, тому що решта кайфувала на утриманні в батьків-"дачників"
Ви демонізуєте цих дачників. Не було більше хоча б тому, що за це саджали, звісно якщо не в долі з "лицарями у пильних шоломах".
Чому ви не згадуєте човників? Вони теж не боролися за новий суспільний лад, і їхні діти дуріли з жиру набагато більше.

--Якщо таких було б більше, совок зник би раніше
Совок, як на мене, розвалили не підприємці, а "червоні рабовласники"