Гіпертекстуальне читання

[kerbasi]

Читаю роман Леопольда Тирманда "Злий" (Leopold Tyrmand, Zły, 1955). Сюжет розгортається на тлі повоєнної Варшави. Одна зі сцен відбувається на варшавцій ковзанці під мелодії двох вальсів: "Ковзанярам" (Łyżwiarze) та "Троянди півдня" (Róże południa). Ці два вальси в своїх роздумах героїня твору називає гімнами ковзанки і навіть застережує, щоб на відбудованій по війні новій ковзанці не забули про платівки з цими мелодіями:

Od niepamiętnych lat te dwa walce stanowią o warszawskiej ślizgawce, są jej hymnem. Strzeżcie się nie mieć tych płyt na nowym lodowisku!..

Композитори в творі не називаються. Я ж у музиці обізнаний не дуже, тому залучив Інтернет, і ось що можна віднайти.

Вальс "Ковзанярам" написав французький композитор Еміль Вальдтейфель (Émile Waldteufel). Українська Вікіпедія про нього мовчить тому транслітерую за російською і назву вальсу даю так само з російської, тобто в давальному відмінку, бо підозрюю, що в українському музикознавстві традиція все ще ідентична російській.

"Émile Waldteufel - The Skater's Waltz, Op. 183" (Watch on YouTube)

Взагалі, прекрасно, що ми тепер маємо можливості читати не просто текст, а й відтворювати контекст завдяки інтернету. Я цим стараюся яйнайбільше користуватися, хоча це й уповільнює читання, а часом і притлумлює враження від нього. Часто трапляється, що я результати своїх контекстуально-гіпертекстуальних досліджень пам'ятаю ліпше за зміст кгиги, яка їх споводувала.


Шанoвні читaчі! Мої дописи можна коментувaти тiльки на платформі Dreamwidth. Автoматична трансляція моїx запиcів дo ЖЖ буде зупинена 30 червня. Переходьте нa "Дpім"! Наc вжe тaм багато!
З 13 червня, коли я анонсував перехід на "Мрію", кількіcть людей в мoєму "кoлі" (еквівaлент фpенд-стpічки) зpосла з 38 дo 118. А ще якіcь два міcяці тoму мoє кoло нaлічувало лeдве деcяток-півтoра щодeнників.

Comments

[tin_tina]

От, нарешті, хто зрозуміє, як можна настраждатися через плутанину між "піжмаками" і "піжмовцями"!

[kerbasi]

Ну, з викликами перекладацької справи я давно знайомий.) Тому й свого часу вирішив не ставати перекладачем. Бо навряд в мене вистачить терпіння розбиратися з деталями та реаліями на замовлення або через робочий обов'язок. Я в цій сфері людина натхнення.)

[tin_tina]

Та воно, зараза, захоплює :-)

[kerbasi]

Авжеж! Я знаю))

[henyk]

Там не давальний відмінок а звичайна множина: в польській давальний відмінок конструюється через прийменник і без спеціального закінчення, тому треба мати польське першоджерело

[kerbasi]

В оригіналі Les Patineurs. Німецькою також множина без прийменників та відмінку:
Die Schlittschuhläufer
На фіга в СРСР переклали давальним, я не знаю. Хай тепер мово- та музикознавці розбираються.

[henyk]

і Вальдтойфель котрий "лісовий чорт" :)

[kerbasi]

Якби німець, то так. Але він француз. Отже, Вальдтьофель, якось так, але в кол. СРСР прийнято германізовані прізвища транслітерувати eu як "ей". Я не мовознавець, тому започатковуванням орфографічних традицій не займаюся. Що побачу десь в довіднику або енциклопедії, того й дотримуватимусь.

[vie_chen]

так, це цілком нове явище, подароване нам творцями Інтернету. І за ним майбутнє, як і за електронними рідерами в різних формах (аж до прямої трансляції в мозок). Воно мало того, що прогресивніше, та ще й надає такі засоби і дозволяє досягати таких цілей, які для любих інших методів в принципі недосяжні.

Просто ви інтуїтивно його використовуєте. А може використовуватися цілеспрямовано саме письменником.

[kerbasi]

Ну з моєї перспективи читача я використовую, не знаючи, чи автор мене до цього якось свідомо заохотив, чи просто так вийшло випадково для автора через мої персональні особливості читача.

А власне свідоме використання давно відоме: гіпертекст з'явився десь напередодні комп'ютерної ери і років за 30-40 до появи прото-інтернету.

[vie_chen]

розумію, про який гіпертекст балакаєте :)

так, по суті нічо нового. Це як долетіти до сусіднього города і долетіти до Сейшел. Все те саме, тільки рівень різний. Принциповим моментом є переліт через океан. А може й ні. Тут же ж все відносне і часто безперервне. Де поставимо відмітку - там і новий рівень.

[tin_tina]

Взагалі-то я що іншого мала запитати: де Ви цього Тирманда роздобули? Паперовий чи електронний?

[kerbasi]

Паперова, 1991 р.в. Знайомі дали з бібліотеки при "польській школі". Попросив, щоб дали мені щось не зовсім сучасне, але й не класичне, бо в мене ще від рос-укр. класики анарексія не зовсім минула, не хотів би на решту життя втратити бажання торкатися польських книжок. Ось мені й порадили. І нормально йде.

[tin_tina]

Виявляється, є на Флібусті!
Польський, український і російський.
Доки флібустівські українці гризлися з флібустівськими ж росіянами, туди понакидували також чимало полських текстів.
Але от як з цими Ковзанярами в українському перекладі:

Зараз же за парком заясніли хисткі вогні, з глибини великої площадки долинули звуки вальса «Ковзанярі».
(Троянд я ще не знайшла).
Один з перекладачів Струтинський, він і "Дівчат з Новолипок" перекладав. Це я так з натяком, бо в нас в бібліотеці давно вже є ця дилогія , і оригінальна, і в українському перекладі.

[kerbasi]

Он як! Дякую за наводку, бо в польському інтернеті безкоштовного немає нічого.

Переклад назв творів не проблема. Проблема - їхній вжиток. Критики, музикознавці, виконавці і тд. мають свою усталену традицію. От зараз бачу Für Elise вже у Вікіпедії "До Елізи" і рос. "К Элизе", хоча коли я навчався у школі завжди натрапляв тільки на варіант "На пам'ть Елізі". Отже, ми тут можемо, як завгодно перекладати, але бажано, щоб зацікавлений читач міг інформацію з наших дописів зіставити з тим, що він/вона бачить в професійному середовищі.

[tin_tina]

О, маєш! А я пам"ятаю просто "Елізі".
Щодо польського інтернету, то по секрету :-) пораджу ресурс http://chomikuj.pl/, я там чимало всього понатягувала.

[kerbasi]

Dziękuję! Chomik bardzo miły!))

[tin_tina]

Cieszę się bardzo.

[kerbasi]

Moja zarejestrowana nazwa Chomika tam jest także Kerbasi. Moglibyśmy tam się również zaprzyjaźnić ))

[tin_tina]

korycia