На Лист єврокоміссарам від ветеранів визвольної боротьби з татаро-монгольською навалою
Це було настільки давно, що аж самому лячно стає від того, скільки я вже маю річних кілець. Чимало моїх читачів тоді ще тільки починали звикати до дитячих садочків.
Так от, в одному місті русскай, української, совєцької, інтернаціональної, грецької, турко-османської та інших слав модно було писати різні листи до світової спільноти з різними пропозиціями по перетворенню міста у Пуп Землі на щастя і процвітання всієї земної кулі. А місцева влада різних рівнів, від району міста до мерії та аж до облдержадміністрації настільки не звикла до відкритості світові, що часом підписувала будь-яку нісенітницю, що їм приносили кафедральні дурники місцевих вишів та надінтелектуальні представники власного апарату. Ось нижче я роблю спробу відтворити один з таких опусів, що мене спробували змусити перекласти. Після цього я остаточно вирішив, що від державотворців треба триматися подалі, щоб потім не соромно було перед нащадками, і пропрацював в наближеній до державотворців установі ще рівно стільки, скільки вимагає КзОТ у випадках подання заяви про звільнення за власним бажанням.
Шановний пане грецький судновласнику!
Дозвольте від імені багатотисячної армії корабелів та сотень тисяч півдненноукраїнських родин подякувати Вам за те, що своїми замовленнями даєте роботу, можливість заробітку і надію на майбутнє. Запевняємо Вас, що наші суднобудівники Вас не розчарують, і Ви отримаєте судна найвищої якості і надійності.
Користуючись з нагоди, ми хотіли б Вам нагадати деякі факти з давньої історії наших країн. Ще дві тисячі років тому Ваші предки колонізували терени північного Причормор’я і заснували чимало давньогрецьких полісів там, де тепер живуть люди, що будують для Вас судна. Ми вбачаємо в цьому потужний символізм, поєднання епох і тенденції історичного розвитку. Народи наших країн з давніх часів будували міжцивілізаційні мости, обмінювалися не тільки товарами, але й культурою та досягненнями.
Отже, шановний пане грецький судновласнику, ми пропонуємо і Вам також долучитися до історичної спадковості. Наприклад, Ви могли б побудувати лікарню і придбати для неї все сучасне медичне обладнання, щоб і цій лікарні лікувалися суднобудівники, котрі втрачають своє здоров’я, будуючи судна на Ваше замовлення. А це ж у Ваших інтересах, щоб вони були здорові, бо нездорова людина не виконуватиме роботу якісно і ретельно. А судно ж до моря вирушає, де від якості та надійності залежить життя людей, а також Ваш зиск.
І хочемо додати, що нашою громадою було прийняте рішення встановити на лікарні, котру Ви побудуєте, меморіальну дошку з Вашим ім’ям та подякую за Ваш історичний внесок у регіональне співробітництво, котру Ваші нащадки матимуть можливість подивитися, щоб переконатися у моральній величі свого гідного предка.
З повагою
(низка підписів місцевих князьків, васалів різного рівня, челяді, придворних блазнів та інших інтелектуалів)
Гадаю, що всі зрозуміли на яку теперішню акцію жежешних розумників я натякаю. Хто не в курсі, текст і обговорення тут:
http://groben.livejournal.com/161225.html
До автора допису за посиланням претензій не маю. Просто в нього найближчий до мене повний текст, не маю можливості порпатися у нетрях ЖЖ у пошуках оригіналу. До речі, допис френда вартий уваги. Читайте.
Так от, тим, хто все ж таки здатен до мислення і має підстави називатися інтелектуалом, нагадую, що польські опозиціонери під час загострення страйків та протестів, що призвели до введення надзвичайного стану генералом Ярузельським, на підпільній квартирі написали конституцію демократичної Польщі. До влади прийшли тільки через десять років, а конституцію вже мали. Натяк зрозуміло?
А тим, хто не зрозумів, просто по-дружньому хочу порадити, коли будете робити революцію, зарезервуйте хоча б тільки для Азapoва якусь віллу для домашнього арешту. Не кидайте стару людину за ґрати. Бо доведеться ж вам в когось питати, що таке ПДВ, чим відрізняється від податку з продажу чи обороту та різні інші дрібнички, котрих з вишини вашого високого льоту не видно.
PS: днями дізнався, що людина, що змушувала мене перекладати листа грецькому судновласникові, тепер входить до якогось наглядового органу престижного місцевого вишу. "Проффесура" живуча!
Сміх крізь сльози.
Re: Сміх крізь сльози.